Справа № 2-а-799/11   

П О С Т А Н О В А
  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                                        (винесена в скороченому провадженні)

 08.02.2011   року                                                  Тульчинський районний суд

                                                                                    Вінницької області

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої додаткової пенсії, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок та виплату заборгованості по пенсії, мотивуючи свої  вимоги тим,  що вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серії НОМЕР_1.

Станом на 29.11.2010 року вона одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та отримує додаткову пенсію, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вважає, що відповідач не доплачує їй  пенсію, яку повинен виплачувати відповідно до вимог ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, щодо відмови їй у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії.

Представник відповідача надав суду заяву про пропущення позивачем шестимісячного строку позовної давності та заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що з позовними вимогами позивача не згоден і просить відмовити в задоволенні позову, так як призначення і виплата пенсії позивачу проводяться у відповідності до вимог чинного законодавства України.         

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується копією посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_1 (а.с. 7) та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».     

В зв’язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю –15% мінімальної пенсії за віком.

Позивач зверталася з заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до вищевказаного Закону.

Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі, в своєму листі від 8.12.2010 року  за № 1522-Ю-03 відмовили їй в перерахунку призначеної пенсії і надали розрахунок назначеної і виплаченої пенсії за період з 1.01.2008 року.

Пенсія позивачу ОСОБА_1 призначена і виплачується відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та додаткова пенсія, на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28 травня 2008 року та Законів України «Про державний бюджет 2008 року», «Про державний бюджет 2009 року»та «Про державний бюджет 2010 року».

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо призначення і виплати додаткової пенсії, являються незаконними, оскільки основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України»Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та не чинними  з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…»який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина

У відповідності до частини 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік (ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 №966-14).

Крім того, у відповідності до п.1, п.6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень зазначеного Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом 2 преамбули, частиною ч.4 п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року №2017-111, у відповідності до ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсій за віком.

Даючи оцінку представленим запереченням відповідача суд вважає, що здійснюючи нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідач не діяв у спосіб передбачений Законом України, тобто не здійснював нарахування та виплату у розмірі визначеному Законом, а здійснювали нарахування та виплату у розмірі визначеному підзаконним нормативним актом, що є протиправним.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача у нарахуванні позивачу додаткової пенсії передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Так, вирішуючи питання про задоволення вимог позивача, суд враховує положення ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

В даному випадку, враховуючи представленні докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності. Позивач дізналася про порушення свого права з моменту надання відповіді управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі, яка датована 8.12.2010 роком, тому перерахунок і виплата коштів мають здійснюватись з 8.06.2010 року включно.

При задоволенні вимог позивача, враховуючи положення ст. 256 КАС України, суд вважає, що постанова може бути допущена до негайного виконання, як то визначено ч.2 вказаної статті, негайно виконуються постанови, винесені в скороченому провадженні.

Керуючись ст. ст. 49, 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 11, 14, 69-71, 79, 94, 138, 158-163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої додаткової пенсії, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії задоволити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої додаткової пенсії ОСОБА_1 –протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 8.06.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.  

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: