21.02.2011 Справа № 1-219/11

Справа N 1-219

                                  2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року                                                                         Оболонський районний суд міста Києва

         у складі: головуючого - судді                                     -                           Мамонтової І.Ю.

    при секретарі                                                    -                            Рахуба І.Л.

     за участю прокурора                                      -                           Сімонова Я.Г.

    за участю захисника                                        -                            ОСОБА_1

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Краснопіль, Чуднівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого старшим барменом у ресторані "Знайомі обличчя", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 проживаючого за адресою –АДРЕСА_4, не судимого

у вчиненні злочину,  передбаченого ст. 289 ч.2 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 проживаючого за адресою –АДРЕСА_6 не судимого

у вчиненні злочинів,  передбачених ст.ст.289 ч.2, 185 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця міста Одеса, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 не судимого

у вчиненні злочинів,  передбачених ст.ст.289 ч.2, 185 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

05.10.2010 року, близько 02.00 год. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись по вул.Прирічній, 27 в м.Києві, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно розподілених ролей, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_5, а саме ОСОБА_4 дерев’яною палицею розбив скло автомобіля зі сторони водійського сидіння. Після цього вони відчинили двері автомобіля та сіли до салону: ОСОБА_4 на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_3 на заднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля. ОСОБА_2 за допомогою ключів від квартири завів двигун автомобіля та вони поїхали кататись. Проїхавши деяку відстань, автомобіль ВАЗ-21013 врізався у сміттєвий бак, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втекли.

Крім того, 05.10.2010 року близько 02.00год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою згідно розподілених ролей, знаходячись у салоні автомобіля ВАЗ-21013, державний номерний знак НОМЕР_1, таємно викрали чуже майно на загальну суму 1217,30 грн., яке належало ОСОБА_5, а саме ОСОБА_4 вийняв з торпеди автомобіля авто магнітолу », вартістю 662,30 грн., колонки, вартістю 400,00 грн., держатель для навігатора, вартістю 60,00 грн. та тахометр, вартістю 95,00 грн. та передав їх ОСОБА_6, який склав все до пакету. Викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд.

Крім того,  29.10.2010 року близько 03.00год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно розподілених ролей, знаходячись біля будинку 41 по пр.Г.Сталінграду в м.Києві, намагались незаконно заволодіти транспортним засобом –автомобілем ВАЗ-21063, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, але свій намір до кінця не довели з причини, які не залежали від їх волі, а саме ОСОБА_4 дерев’яною палицею розбив бокове скло автомобіля, після чого ОСОБА_3 сів на пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля та за допомогою проводів намагався завести двигун автомобіля, але у нього нічого не вийшло. Тоді ОСОБА_3 вийшов з автомобіля та почав його штовхати, намагаючись таким чином завести двигун, але у них знову нічого не вийшло, тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишили місце вчинення злочину.

Крім того, 29.10.2010 року близько 03.15год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно розподілених ролей, знаходячись біля будинку 41 по пр.Г.Сталінграду в м.Києві, намагались незаконно заволодіти транспортним засобом –автомобілем Мітсубісі-Ланцер, державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8, але свій намір до кінця не довели з причини, які не залежали від їх волі, а саме ОСОБА_4 дерев’яною палицею наніс удар у бокове скло автомобіля, із-за чого спрацювали сигналізація автомобіля і тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втекли.

Крім того,  29.10.2010 року близько 03.20год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно розподілених ролей, знаходячись біля будинку 42-в по пр.Г.Сталінграду в м.Києві, намагались незаконно заволодіти транспортним засобом –автомобілем ВАЗ-2103, державний номерний знак НОМЕР_4, який належить ОСОБА_9, але свій намір до кінця не довели з причини, які не залежали від їх волі, а саме ОСОБА_4 дерев’яною палицею розбив бокове скло автомобіля, після чого ОСОБА_3, відчинивши двері автомобіля, побачив, що кермове колесо знаходиться на блокую чому замку рульової колонки. Тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишили місце вчинення злочину.

Крім того,  29.10.2010 року близько 03.30год. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою групою осіб згідно розподілених ролей, знаходячись біля будинку 42-в по пр.Г.Сталінграду в м.Києві, намагались незаконно заволодіти транспортним засобом –автомобілем ГАЗ-2410, державний номерний знак НОМЕР_5, який належить ОСОБА_10, але свій намір до кінця не довели з причини, які не залежали від їх волі, а саме ОСОБА_4 дерев’яною палицею розбив бокове скло автомобіля, після чого ОСОБА_3 сів на пасажирське сидіння, а ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля та за допомогою проводів намагався завести двигун автомобіля, але в цей момент ОСОБА_3 побачив працівників міліції, які наближались до них, про що повідомив ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, але через деякий час ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати, фактичні обставини справи не оспорює.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати, фактичні обставини справи не оспорює.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати, фактичні обставини справи не оспорює.

Враховуючи те, що підсудні та інші учасники процесу, не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожного) у вчинені ними злочинів доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожного) кваліфікувати за ст.289 ч.2 КК України, тому, що вони вчинили умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожного) необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, тому, що вони вчинили умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Також, дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожного) необхідно кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 289 ч.2 КК України, тому, що вони вчинили умисні дії, які виразилися у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, але злочин до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

 На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудного, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за наявності обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи думку потерпілого, якому відшкодовано завдану шкоду та який просить підсудного строго не карати, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо без відбування покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України та, у відповідності до ст.77 КК України, не призначити йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, за наявності трьох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та у відповідності до ст.69 ч.1 КК України, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ст.ст.15 ч.2, 289 ч.2 КК України.

Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи підсудного, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, враховуючи думку потерпілих, яким відшкодована завдана шкода та які просять підсудного строго не карати, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливо без відбування покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України та, у відповідності до ст.77 КК України, не призначити йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України, суд визнає те, що злочин вчинено особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, за наявності трьох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та у відповідності до ст.69 ч.1 КК України, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ст.ст.15 ч.2, 289 ч.2 КК України.

Враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи підсудного, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, враховуючи думку потерпілих, яким відшкодована завдана шкода та які просять підсудного строго не карати, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливо без відбування покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України та, у відповідності до ст.77 КК України, не призначити йому додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз.

Від цивільних позовів потерпілі відмовились, у зв’язку з відшкодуванням завданої шкоди.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного  покарання з випробуванням, строком на три роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.289 ч.2, 185 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-          за ст.289 ч.2 КК України у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

-          за ст.185 ч.2 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

-          за ст.ст.15 ч.2, 289 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 ч.1 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На пiдставi ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_3 у виді п’яти років  позбавлення волі без конфіскації майна.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного  покарання з випробуванням, строком на три роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.289 ч.2, 185 ч.2, 15 ч.2, 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-          за ст.289 ч.2 КК України у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

-          за ст.185 ч.2 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

-          за ст.ст.15 ч.2, 289 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 ч.1 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі без конфіскації майна.

На пiдставi ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_4 у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На пiдставi ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного  покарання з випробуванням, строком на три роки, зобов'язав його, на підставі ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному) залишити без змін –застава. Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 3000 грн., яка знаходиться у ФІНО Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві по квитанції № 000201 - повернути заставодавцю ОСОБА_2; заставу в розмірі 3000 грн., яка знаходиться у ФІНО Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 000199 –повернути заставодавцю ОСОБА_3; заставу в розмірі 3000 грн., яка знаходиться у ФІНО Оболонського РУ ГУ МВС України в м.Києві по квитанції № 000200 –повернути заставодавцю ОСОБА_4   

Стягнути з ОСОБА_4 за послуги експерта 557,28 грн. (отримувач платежу –НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р № 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Стягнути з ОСОБА_3 за послуги експерта 557,28 грн. (отримувач платежу –НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві ГУДКУ у Київській області р/р № 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).

Речові докази по справі, а саме дерев’яний брусок, який знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві по квитанції № 001770 –знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя :                                                                                                   І.Ю.Мамонтова