Справа № 2-612-1/ 09

2-3691-1/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 квітня 2009 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову І.І.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи:
Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та
реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна», Романовська Олена
Володимирівна,
;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом щодо визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов»язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» (надалі - БТІ) провести реєстрацію права власності на квартиру за ним. У своїх вимогах позивач посилається на ті обставини, що 06.03.1998 р. на Київській універсальній біржі був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, власником якої він став після його реєстрації на біржі. У зв»язку із тим, що позивач бажає здійснити відчуження квартири та не має правовстановлюючого документа про право власності, перелік яких визначений відповідно до Наказу Міністерства Юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» і відповідно до якого укладений та зареєстрований на товарній біржі договір купівлі-продажу не водить, просить задовольнити його позовні вимоги та визнати за ним право власності на квартиру.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Треті особи в судове засідання не з"явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомляли, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавали.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» № 1956-ХИ від 10.12.1991 p., угоди, що зареєстровані на товарній біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Судом встановлено, що 06.03.1998 року брокер брокерської контори № 603 ОСОБА_4., що діяла за згодою і за дорученням ОСОБА_3, що виступав у якості продавця та брокер Брокерської контори № 603 ОСОБА_5., що діяла за згодою і за дорученням ОСОБА_1., який виступав у якості покупця, уклали на Київській універсальній біржі договір купівлі-продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1. Згідно п.7 Договору, покупець набуває право власності на квартиру з моменту підписання цього договору та реєстрації його на біржі. Даний договір був зареєстрований на Київській універсальній біржі 06.03.1998 року, реєстраційний № D 9555X2471 (а.с. 6, 7).

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 р. № 932/1593 проспект 50-річчя Жовтня було перейменовано на проспект Лесі Курбаса (а.с. 18).

На даний час у квартирі зареєстровані з позивачем та проживають його дружина - третя сторона у справі ОСОБА_6. та донька ОСОБА_7. (11-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Цивільного кодексу України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 має намір здійснити відчуження квартири, але нотаріус не має змоги посвідчити договір купівлі-продажу квартири, оскільки відповідно до наказу Міністерства Юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» укладений та зареєстрований на товарній біржі договір купівлі-продажу <не водить до переліку правовстановлюючих документів.

Таким чином суд приходить до висновку, що право власності позивача на спірну квартиру не визнається органами нотаріату України, а тому вважає обгрунтованими його позовні вимоги, які підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 292, ст. 328 Цивільного кодексу України ст. ст. 10, 57, 60, 88, 174, 215, 224, 228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.