Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

                                                                                                                                   Справа № 2-а-83

                                                                                                                                             2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        16 лютого 2011 року                                                                    Біляївський районний суд

                                                                                                                        Одеської області

в складі: судді –Мельничук Н.І.

при секретарі –Пилаєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати та сплатити щорічну разову допомогу ветеранам війни, суд, –

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить визнати протиправною відмову відповідача, щодо невиплати йому в повному обсязі щорічної разової допомоги за 2010 рік неправомірною та зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити йому щорічну разову грошову допомогу за 2008, 2009, 2010 роки відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням інфляції за кожний рік.

       В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явився, але звернувся до суду з відповідною заявою в якій на задоволенні позову наполягав в повному обсязі та просив справу розглянути без його участі.

       Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але звернувся до суду з відповідною заявою, в якій позов не визнав посилаючи на те, що позивач неправильно застосував положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів  пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів,фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги,передбаченої  Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Законів України «Про державний бюджет»за відповідні роки, постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 рок.

       Ухвалою суду від 16 лютого 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 частково залишені без розгляду, а саме за період з 2008 по 2009 роки.    

       Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за 2010 рік підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

       Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником бойових дій, і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

       Згідно довідки відповідача позивачу була виплачена одноразова допомога, як учаснику бойових дій до 05 травня у таких розмірах: за 2010 рік - 26 квітня 2010 року –144 гривні, 29 квітня 2010 року - 236 гривень.

        Відповідно до положень ст.12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

        Згідно ч.ч. 1,4 ст..17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків/шляхом перерахування на особовий рахунок отрмувача/пенсіонерам –за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами,- за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

       Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

        Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції:

       «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

        Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»почала діяти в попередній редакції.

         Вирішуючи позовні вимоги позивача за 2010 рік суд виходить з наступного:

         Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.

         Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.          

         Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

         Отже нарахування та виплата у 2010 році  позивачу як учаснику бойових дій щорічної одноразової державної  допомоги повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»,оскільки її розмір залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

          На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          Передбачене ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

          Також суд вважає помилковим посилання відповідача на вказані ними постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлено розміри щорічної одноразової державної допомоги учасникам бойових дій. При нарахуванні позивачу щорічної  одноразової державної грошової допомоги як учаснику бойових дій має застосовуватися саме Закон України «Про статус ветеранів  війни ,гарантії їх соціального захисту», оскільки Закони України мають вищу юридичну силу.

          Згідно зі статтями 113, 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України; забезпечує виконання Конституції і законів України; видає постанови і розпорядження виключно в межах своєї компетенції.

         Таким чином, розмір щорічної одноразової державної допомоги учасникам бойових бій, передбачений ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

         Відсутність грошових коштів на виплату щорічної одноразової грошової  допомоги  в даному випадку не позбавляє позивача, як особу, що має статус  учасника бойових дій, права на отримання такої допомоги. Закон України не обмежує таке право наявністю фінансування.

         За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус учасника бойових дій.

          Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу щорічної одноразової допомоги до 05 травня  та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади –Міністерства праці та соціальної політики, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цієї допомоги за 2010 рік та її виплати у зазначеному у Законі розмірі, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

          Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

          З огляду на вищевказане, суд дійшов  висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щорічної одноразової грошової допомоги  позивачу як учаснику бойових дій за 2010 рік.

        А тому, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання перерахувати та сплатити щорічну разову допомогу ветеранам війни – задовольнити.

          Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової державної допомоги до 5 травня  2010 року як учаснику бойових дій.

         Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну одноразову  державну допомогу як учаснику бойових дій до 05 травня 2010 року відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

          Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення  постанови.  

         Суддя :                                                                                                          Н.І. Мельничук