Справа № 1-332/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Сержанюка А.С.,
з участю секретарів Савченко О.А., Помазан С. С.,
прокурорів Савенкова О.І., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., Сукача О.О., Суховолець У.А.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. м. т. Бородянка, Бородянського району, Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, освіта неповна середня, одруженого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв. АДРЕСА_2, раніше судимого
30.05.2007 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ст. ст. 70, 309 ч. 1, 311 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,
02.08.2007 року - Бородянським районним судом в Київській області за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року - звільнений від покарання,
за ст. 185 ч. 1 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 26.11.2008 року, приблизно о 17 годині, знаходячись біля входу до станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 26.11.2008 року, приблизно о 17 годині, знаходячись поблизу підземного переходу до станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, звернув увагу на ОСОБА_1, яка утримувала у руці жіночу сумку і вирішив таємно викрасти чуже майно, що належить потерпілій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_1 і, скориставшись тим, що остання не звертає на нього уваги, непомітно для останньої, таємно викрав з її жіночої сумки шкіряний гаманець, вартістю 50 грн., в якому знаходились гроші в сумі 1 215 грн., а також кредитну картку «Альфа-банку», картки знижок у продуктові магазини «Сільпо», «Фуршет» та візитки, що не представляють для потерпілої матеріальної цінності, а всього майна на загальну суму 1 265 грн.
В подальшому, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції 26.11.2008 року, приблизно о 17 годині, знаходячись біля входу до станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, за таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_1
Таким чином, ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе не визнав і зазначив, що злочин, в якому його обвинувачують він не скоював, і, при цьому пояснив, що 26.11.2008 року ніякого гаманця у потерпілої ОСОБА_1 не брав.
Зауважив, що гаманець з’явився після того, як до нього з потерпілою підійшли працівники міліції, а до цього гаманець він не бачив і в руки його не брав.
Не дивлячись на те, що підсудний свою вину в інкримінованому йому діянні не визнав, вона повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, допитана в ході судового слідства в якості потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що 26.11.2008 року, знаходячись біля переходу в метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, раптом відчула, що її хтось штовхнув.
Коли повернулась, то побачила, що у неї за спиною стояв ОСОБА_2 і розмовляв по телефону. Відійшовши в сторону, помітила, що у неї зник гаманець. Оскільки поблизу неї нікого, окрім ОСОБА_2, не було. Вона зрозуміла, що гаманець взяв саме він.
Пізніше, коли підійшли працівники міліції, побачила свій гаманець між ногами підсудного, який, пізніше, був затриманий.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 26.11.2008 року він здійснював оперативно-розшукові заходи, направлені на попередження та розкриття злочинів, пов’язаних з кишеньковими крадіжками.
Приблизно о 17 годині поблизу підземного переходу станції метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві, почув крик жінки, як потім стало відомо ОСОБА_1, яка сперечалась з ОСОБА_2 і тримала його разом із своїм братом ОСОБА_4 за руки, наполягаючи повернути гаманець.
Окрім цього, зазначив, що бачив як підсудний, вириваючись з рук ОСОБА_4, дістав із своїх карманів руки і викинув на землю гаманець. Брат ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підтримав її в тому, що гаманець, викрав саме ОСОБА_2
Оскільки ОСОБА_2 не визнавав своєї вини у скоєному, то він був доставлений до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві для подальшого з’ясування всіх обставин справи.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні та ОСОБА_7 - на досудовому слідстві, пояснення якого проголошені судом в силу поважності причин його неявки в судове засідання, з приводу скоєного підсудним, дали суду аналогічні пояснення.
ОСОБА_4, допитаний у тій же якості, підтвердив факт викрадення підсудним гаманця 26.11.2008 року у потерпілої ОСОБА_1 біля переходу в метро «Святошин», що по пр. Перемоги, 100 в м. Києві. Також пояснив, що бачив, як ОСОБА_2, коли підійшли працівники міліції, викинув викрадений гаманець на землю.
Час, місце та механізм скоєння діяння підсудним підтверджується, окрім цього, протоколами усної заяви про злочин (а.с. 8), огляду та вилучення (а.с. 15), виїмки (а.с. 64), огляду предметів та речей (а. с. 65), фототаблицями до нього (а.с. 66-69), згідно яких ОСОБА_2 26.11.2008 року таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_1
Зазначені докази по справі, пояснення підсудного, потерпілої, свідків, за винятком твердження ОСОБА_2 про те, що крадіжку він не скоював і ОСОБА_1 та свідки його обмовляють, не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони послідовні та непротиречиві між собою, підтверджуються сукупністю забраних по справі доказів.
Твердження ОСОБА_2 про те, що крадіжку він не скоював і ОСОБА_1 та свідки його обмовляють, на думку суду, не відповідають дійсності і повністю спростовуються сукупністю доказів по справі, які віднесені до числа достовірних і направлені вони на уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість пред’явленого підсудному обвинувачення та правильності кваліфікації дій за ст. 185 ч. 1 КК України, оскільки ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_1
При обранні йому міри покарання судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, ту обставину, що він не був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім’ї, стан здоров’я як самого підсудного, так і членів його сім’ї.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_2, суд визнає відсутність матеріальної шкоди, наявність на утриманні та вихованні неповнолітніх дітей, а обтяжуючих - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного ОСОБА_2, йому необхідно призначити таке у виді позбавлення волі за ст. 185 ч. 1 КК України, строком 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України, суд вважає за можливе виправлення підсудного без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин по справі, в силу чого необхідно його звільнити від відбування покарання з випробуванням на два роки.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Речові докази по справі згідно постанови Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 грудня 2008 р., на думку суду, необхідно передати за належністю потерпілій.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 2 (два) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк в 2 (два) роки, поклавши на нього обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу йому залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази згідно постанови Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 грудня 2008 р. - передати потерпілій за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.