Справа № 1-28/07р.

                            ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Смт. Стара Вижівка                                                                                         7 травня 2007 р.

Старовижівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді Кузьмінця О.М. за участю секретаря Бондар О.С. прокурора Омелянчука А.В. адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, встановив:

Підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 14 січня 2007 року в селі Мизове біля обеліску Слави загиблим воїнам о 15 годині та на вулиці Секунській навпроти житлового будинку ОСОБА_4 біля 18 години виражалися нецензурною лайкою, розпивали спиртні напої та безпричинно з хуліганських спонукань побили ОСОБА_5 і неповнолітнього ОСОБА_6, спричинивши їм легкі тілесні ушкодження, чим грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства в групі осіб, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винність в пред'явленому звинуваченні визнали повністю і пояснили, що 14.01.2007 року о 15 годині біля обеліску Слави загиблим воїнам в селі Мизове вони разом з іншими хлопцями розпивали спиртні напої. В цей час по дорозі проїжджав на велосипеді ОСОБА_5, якого вони покликали до себе, а потім безпричинно побили його, наносячи йому удари руками по тілу.

Приблизно біля 18 години, знаходячись на вулиці Секунській в селі Мизове вони викликали з житлового будинку неповнолітнього ОСОБА_6 і в ході сварки безпричинно побили його.

Не заперечують, що при побитті потерпілих непристойно вели себе і виражалися нецензурною лайкою.

Винність підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в пред'явленому звинуваченні, крім повного визнання ними своєї вини, підтверджується показаннями потерпілих та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали, що підсудні 14.01.2007року вдвох безпричинно побили їх, зокрема ОСОБА_5 біля обеліску Слави загиблим воїнам, аОСОБА_6 на вулиці Секунській навпроти житлового будинку ОСОБА_4. При цьому підсудні біля обеліску Слави загиблим воїнам розпивали спиртні напої і виражалися нецензурною лайкою.        ,

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що вони бачили як біля обеліску Слави загиблим воїнам та на вулиці Секунській підсудні били ОСОБА_5і ОСОБА_6.

З актів судово-медичного обстеження та висновків судово-медичної експертизи (а.с.27,28,60,67) вбачається, що в потерпілогоОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та подряпин в області обличчя, а в ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді синця в лівій виличній ділянці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи (а.с.72,73) вбачається, що в підсудного ОСОБА_3 в період інкримінованих йому дій і в даний час виявляються ознаки психічного розладу, однак це не позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, а отже його слід визнати осудним.

Приведені докази в їх сукупності повністю підтверджують винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, а тому їх дії слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України.

При призначенні покарання підсудним суд враховує, що вони вчинили злочин, який відноситься до середньої тяжкості, а також вчинення його в стані алкогольного сп'яніння як обтяжуючу відповідальність обставину.

Поряд з цим суд враховує і те, що підсудні раніше не судимі, щиро розкаялися у вчиненому злочині, позитивно характеризуються і вважає, що для їх виправлення слід призначити покарання в межах санкції закону, за яким притягається до кримінальної відповідальності, з застосуванням ст.75 КК України.

Судові витрати, пов'язані з проведенням судово-психіатричної експертизи в сумі 173 грн.70 коп. у відповідності до ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 В.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України і призначити їм покарання у виді обмеження волі на 2(два) роки кожному.

На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням при умові, що протягом одного року

вони не вчинять нового злочину і протягом цього іспитового строку не будуть виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, будуть повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи та будуть періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати в сумі 173 (сто сімдесят три) грн.70 коп.

Запобіжний захід на час вступу вироку в законну силу засудженим залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.