Справа № 2-75/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Кирей О. В.,

при  секретарях Бєлоус В.В., Шарапа М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивіьну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Головного управління  житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради, Управління житлово -комунального господарства Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС" ,Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА4", за участі третіх осіб Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, Приватного акціонерного товариства "ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач  ОСОБА_1 звернулась до суду і просить стягнути солідарно з Київської міської ради, Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради, Управління житлового-господарства Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю  «РАДА», Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА4», ТОВ «Позняки-Автосервіс» в рахунок відшкодування матеріальної  шкоди 27 565,21грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 2 800 000грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 лютого 2007 року  08.00год. ранку позивач проходячи по тротуару біля підземного автопаркінгу, що знаходиться на  прибудинковій території будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві , який був неприбраний та вкритий шаром льоду, позивач послизнулась, втратила рівновагу і впала.   Внаслідок падіння, позивач отримала травму – перелом гомілки, тривалий час лікувалась. В подальшому позивачу  було встановлено другу групу інвалідності. За період лікування позивач витратила значну суму коштів на лікування, а  подія , що сталась завдала позивачу  душевних страждань внаслідок отриманої травми, відчуття безпорадності, дискомфорту. Внаслідок отриманої  травми та необхідністю здійснювати догляд за позивачем  , її мати ОСОБА_2 вимушена була змінити місце свого проживання, залишити пристарілу матір та звільнитись з роботи.

Представник Київської міської ради вимоги позивача не визнала, просила в їх задоволенні до міської ради відмовити, посилаючись на те, що міська рада не є відповідальною особою за утримання прибудинкової території, на якій виникла трагедія.

Представник ТОВ «РАДА» під час судового розгляду заперечував проти задоволення вимог позивача, звертав увагу суду на тому, що всі права та обов’язки відносно будинку АДРЕСА_1 в м. Києві були передані ТОВ «Рада4» .

Представник ТОВ «РАДА4» під час судового розгляду заперечував проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що  товариство здійснює експлуатацію будинку АДРЕСА_1 в м. Києві та її прибудинкової території,  до якої територія навколо підземного автопаркінгу не відноситься.

Представник ТОВ «Позняки-Автосервіс» заперечував проти задоволення вимог позивача, посилаючись на те, що товариства здійснює обслуговування лише підземного автопаркінгу, при цьому територія навколо самого автопаркінгу не входить в перелік послуг, що вони здійснюють.

Представники  Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради, Управління житлового-господарства Печерської районної у м. Києві державної адміністрації заперечували щодо вимог позивача пред’явлених до вказаних відповідачів, вказуючи на те, що вони не є балансоутримувачи будинку, не є організаціями, що здійснюють експлуатацію будинку та прибудинкової території.

Представник ПрАТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» вважав вимоги позивача до ТОВ  «РАДА» та ТОВ«РАДА4», ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС»  безпідставними, оскільки вважав, що зазначені товариства не  є власниками будинків, не є їх балансоутримувачами та не здійснювали обслуговування території навколо підземного автопаркінгу, де позивач отримала травму.

Представник Печерської районної  у м. Києві державної адміністрації  вважав, що відповідальність за шкоду завдану здоров’ю позивача повинна нести експлуатуюча організація, а саме ТОВ «РАДА4» до якої перейшли  усі права та обов’язки експлуатуючої організації визначеної під час прийняття в експлуатацію об’єкту, завершеного будівництвом.

Представник ГУ контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради  покладався на розсуд суду.

Суд вислухавши представників позивача, представників відповідачів та представників  третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2009 року встановлено, що 02.02.2007р. позивач ОСОБА_1 проходячи по тротуару біля підземного автопаркінгу за адресою АДРЕСА_1 впала та внаслідок падіння отримала травму ноги –перелом гомілки. Позивача доставили в травматологічне відділення лікарні №12, де було зроблено операцію. Із відповіді Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф  відомо, що вулична травма позивача була наслідком ожеледиці.

Згідно витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на 18.06.2007р.  ділянка площею 5427,25кв.м.   з кодом 82:078:060 у власність або користування не передана.     

Під час судового розгляду було також встановлено, що балансоутримувач  жилого будинку АДРЕСА_1 в м. Києві та автопаркінгу  не визначений .

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 30.11.2000р. №90/1067 було затверджено проект відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку з комплексом об’єктів громадського обслуговування на АДРЕСА_1 та передано Печерській районній у м. Києві державній адміністрації в короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0,97 га ( код 82078060).

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом  об’єкта, затвердженого 26.01.2001р., закінчений будівництвом житловий будинок  по АДРЕСА_1 м. Києва без вбудовано-прибудованих приміщень нежитлового призначення) було прийнято в експлуатацію. Експлуатуючої організацією визначено ТОВ «РАДА». Згідно опису об’єкта, останній має в тому числі улаштування проїздів, відкритої автостоянки та доріжок-асфальтобетон, пішохідних доріжок та тротуарів –фігурні елементи мощення.

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, затвердженого та зареєстрованого 27.12.2001р., підземна автостоянка до житлового будинку та вбудовані нежитлові приміщення житлового будинку на АДРЕСА_1 м. Києва прийнята в експлуатацію. Експлуатуючою організацією визначена ТОВ «РАДА» та ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС».

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта,затвердженого  23 січня 2004 року , закінчений будівництвом та підготовлений до експлуатації блок громадського обслуговування по АДРЕСА_1 був прийнятий в  експлуатацію.

22 вересня 2004 року ГУ комунальної власності м. Києва посвідчило, що  нежилий будинок - блок громадського обслуговування  площею 5 480,00кв. м., розташований в м. Києві по АДРЕСА_2 дійсно належить ЗАТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» .

Згідно даних Державного земельного кадастру станом на 18.06.2007р. землекористувачем земельної ділянки з кодом 82:078:095 є ЗАТ (на даний час ПрАТ) «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД». Вказана земельна ділянка, розташована в м. Києві по АДРЕСА_2(поштова адреса блоку громадського обслуговування була змінена після введення його в експлуатацію).

Суд оцінивши встановлені обставини дійшов наступного висновку. Призначення земельної ділянки , яка була виділена для будівництва  будинку з комплексом об’єктів громадського обслуговування на АДРЕСА_1 з кодом 82:078:060  площею 5427,25кв.м.    залишилось незмінним , а саме для   обслуговування  житлового будинку  та  автопаркінгу. Решта  зазначеної земельної ділянки була виділена та передана(код 82:078:095) в користування ПрАТ «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» для обслуговування нежитлового приміщення по АДРЕСА_2.

Багатоквартирний  житловий будинок та підземний автопаркінг мають одну адресу, розташовані на одній земельній ділянці, яка була виділена під їх будівництво та після прийняття до експлуатації була передана  ТОВ «РАДА» , як експлуатуючій організації для обслуговування, як житлового будинку так і прилеглої до  нього споруди –автопаркінгу. Суд відхиляє заперечення ТОВ «РАДА4» щодо неналежності території навколо автопаркінгу до прибудинкової території, оскільки автопаркінг та житловий будинок  мають одну  прибудинкову територію.  

Відповідно до ст..42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню   власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки,а також належні до них  будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються  співвласниками. Розмірі та конфігурації земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.  

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій  -  господарська діяльність,   спрямована   на   задоволення  потреби  фізичної  чи юридичної особи  щодо  забезпечення  експлуатації  та/або  ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд,  а також  утримання  прилеглої  до  них  (прибудинкової) території   відповідно  до  вимог  нормативів,  норм,  стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального  господарства від 17.05.2005р. №76 прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Жилий  будинок  -  будівля  капітального  типу,  споруджена з дотриманням      вимог,      установлених      законом,     іншими нормативно-правовими  актами,  і  призначена  для постійного в ній
проживання.  Житлово-комунальні послуги    -    результат    господарської діяльності,   спрямованої   на  забезпечення  умов  проживання  та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах  будинків і споруд відповідно до нормативів, норм,стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку,  споруди,  житлового комплексу  або комплексу  будинків  і  споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична  особа,  яка за  договором  з  власником  утримує  на балансі відповідне майно,  а також веде бухгалтерську, статистичну
та іншу передбачену законодавством  звітність, здійснює розрахунки коштів,  необхідних  для  своєчасного   проведення  капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном  і  несе  відповідальність  за  його експлуатацію  згідно з
законом.

Утримання будинків і прибудинкових територій  -  господарська діяльність,  спрямована   на   задоволення  потреби  фізичної  чи юридичної особи  щодо забезпечення експлуатації  та/або  ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд,  а також утримання   прилеглої  до  них  (прибудинкової) території   відповідно  до  вимог  нормативів,  норм,  стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

П. 3.5. вказаних Правил визначено порядок прибирання прибудинкової території, зокрема відповідно до п.п. 3.5.1. Прибирання   майданчиків,   садів,   подвір'я,  доріг, тротуарів,  дворових  і внутрішньоквартальних  проїздів  територій здійснюється   прибиральниками;  тротуари  допускається  прибирати спеціалізованою малогабаритною(самохідною та ручною) прибиральною технікою (підмітально-прибиральною, снігоприбиральною, розкидачами протиожеледних сумішей, газонокосарками та ін.) з робочою шириною захвату до 1,5 м. П.3.5.2. визначенено, що  місця,  які  недоступні  для   прибиральної   техніки, прибираються  вручну до початку роботи техніки.  Із важкодоступних місць  допускається  подавати  сніг  на  смугу,  що   прибирається машинами.      3.5.6. Періодичність прибирання тротуарів приймається залежно
від інтенсивності  руху пішоходів тротуарами (від класу  тротуару) (табл. 3.1). 3.5.7. Тротуари     шириною      понад    3,5 м,    а   також внутрішньоквартальні проїзди і двори слід прибирати,  як  правило, машинами,   призначеними   для   проїзної   частини   вулиць  (при задовільній несучій спроможності покриттів).  3.5.8. Прибирання  прибудинкових  територій має проводитися в такій послідовності:  спочатку прибирати,  а у випадку  ожеледі  і слизькості посипати  піском тротуари,  пішохідні доріжки,  а потім  дворові території.     3.5.9. Прибирання, крім снігоочищення, що проводиться під час снігопадів, треба проводити у ранкові або вечірні години.

Згідно п. 5.2 Правил благоустрою території у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 14 липня 1998 року №94, до обов’язків посадових осіб підприємств, на балансі яких перебуває житловий будинок, входить утримання у належному санітарно-технічному стані споруди та території, своєчасно і якісно усувати недоліки в їх утриманні. Згідно п. 7.1. цих же правил, проходження межі по тій чи іншій вулиці, провулку, проїзду визначається по лінії бордюрного каменю проїжджої частини вулиці вздовж підприємств, організацій, установ, а в інших випадках на відстані 10 метрів від фасадів будинків, споруд, огорож (крім випадків, коли вказується конкретне місце проходження).  

Згідно статуту  ТОВ «ПОЗНЯКИ –АВТОСЕРВІС» та пояснень представника видно, що    предметом діяльності вказаного відповідача є експлуатація внутрішніх  приміщень автопаркінгу. В даному випадку зазначеним відповідачем  було прийнято на обслуговування нежитлові приміщення автопаркінгу.

Згідно статуту ТОВ «РАДА4»створеного та зареєстрованого у встановленому законом  порядку в 2002 році, вказане товариство є правонаступником  прав та обов’язків ТОВ «РАДА» в частині договірних відносин по обслуговуванню будинку АДРЕСА_1 в м. Києві. Отже станом на час події, відповідальною за стан прилеглої до будинку та автопаркінгу території було ТОВ "РАДА4".

Виходячи з викладеного обов’язок по відшкодуванню шкоди завданий позивачу внаслідок неналежного прибирання прилеглої території в зимовий період необхідно покласти на ТОВ «РАДА4».

Відповідно до ст.. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я  фізичній  особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід),втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я .

Під час судового розгляду  також встановлено.

З 02.02.2007р. по 21.02.2007р. позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №12.

З 22.02.2007р. по 24.09.2007р. позивач була звільнена від  роботи внаслідок отриманої травми, про що свідчать видані листки непрацездатності.  

У вересні 2007 року позивачу присвоїли ІІ групу інвалідності. Згідно довідки до акту огляду МСЕК позивач може працювати в спеціально створених умовах та потребує лікування у ортопеда-травматолога.  

З 22.04.2008р. , з 26.05. 2008р. з 01.07.2008р. з 09.08.2008р. позивач була звільнена від роботи, про що свідчать видані листки непрацездатності.

З 13.05.2008р. по 22.05.2008р., з 23.06.2008р. по 27.06.2008р.  позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №7, де їй  проводилось  оперативне лікування.

12.09.2008р. позивача було оглянуто та їй було встановлено другу групу інвалідності до 01.10.2009р. Згідно висновків МСЕК позивач може працювати в спеціально створених умовах та потребує відновлювального лікування.

09.10.2009р. позивач була оглянута та їй встановлено другу групу інвалідності до 01.10.2010р. Визначено, що позивачу протипоказаний труд пов’язаний  з тривалим перебуванням на ногах, може працювати у своїй професії з обмеженим об’ємом роботи та рекомендовано відновлювальне лікування.

22.09.2010р. проведено черговий огляд позивача та встановлено другу групу інвалідності з визначенням чергового переогляду  05.09.2011р. Визначено також, що позивач може працювати в спеціально створених умовах та рекомендовано лікування у травматолога.

За період з 02.02.2007р. по даний час  позивачем витрачено коштів пов’язаних з придбанням ліків  в загальному розмірі 27 565,21грн., що підтверджено наданими доказами та не спростовано відповідачем.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок відсутності належного прибирання позивачем отримано травму, встановлено другу групу інвалідності, встановлено обмеження працездатності . Позивач повністю змінила умови свого життя, вимушена докладати значних зусиль для організації нового способу життя, втратила зв’язки з оточуючими та позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання.

Виходячи з викладеного суд вважає, що грошова компенсація в розмірі 170 000грн. буде сприяти відновленню не тільки емоційного стану позивача, а буде сприяти можливості відновити свої звички та зв’язки з оточуючими . При цьому суд находить вказаний розмір таким, що повністю  відповідатиме вимогам розумності та справедливості.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1195 ЦК України, ст.ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 4" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 27 565,21 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди -170  000грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 4" в дохід держави судовий збір в сумі  284,15грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 157грн.

В задоволенні  решти вимог  -відмовити.   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд  протягом десяти діб з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення- в той же строк з дня отримання  його копії.

Суддя                                                                                            Л. І. Цокол