Справа № 2-5530/11

               Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 січня 2011 року                                                                                     Жовтневий районний суд

                                                                                                                                         м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Шелестова К.О.

                           при секретарі –Шнейдеріс А.С.             

               розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про визнання договору недійсним,-   

                               В С Т А Н О В И В:

      02 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про визнання договору недійсним. Позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що суддею Ворошиловського районного суду м. Донецька було винесено судовий  наказ від 31.03.2008 року про стягнення з позивача заборгованості на користь ПАТ КБ «Приват Банк» в розмірі 17 334,38 грн. Позивач звернувся до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, посилаючись на те, що кредитний договір з відповідачем не укладав. Про те, що кредитний договір від 30.08.2006 року № DOKORX00580130 між позивачем та відповідачем не укладався свідчить те, що фотокартка на ксерокопії паспорту серії НОМЕР_1 виданого Ворошиловським РВ ДМУ від 22.01.2002 року не належить позивачу; підпис на кредитному договорі не належить позивачу; підпис, інформація про працевлаштування, а також додаткові відомості в анкеті позичальника не відповідають дійсності, а тому позивач ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним кредитний договір від 30.08.2006 року № DOKORX00580130.

Позивач у судове засідання не з’явився, про день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням справу розглядати без його участі на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, пояснив, що на підставі перевірки,  яка проводилась службою охороною банку дійсно встановлено, що позивач дійсно кредитний договір не підписував.

У судовому засіданні було встановлено, що вірне найменування відповідача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», про що свідчать письмові докази наявні  в матеріалах справи.  

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

                      Судом встановлено, що суддею Ворошиловського районного суду м. Донецька було винесено судовий наказ від 31.03.2008 року про стягнення з позивача заборгованість на користь ПАТ КБ «Приват Банк»в розмірі 17 334,38 грн. Позивач звернувся до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, посилаючись на те, що кредитний договір від 30.08.2006 року № DOKORX00580130 на суму 5934,50 грн. між позивачем та ПАТ КБ «Приват Банк»не укладався. 10.04.2008 року суддею Ворошиловського районного суду м. Донецька судовий наказ від 31.03.2008 року було скасовано. Про те, що кредитний договір від 30.08.2006 року № DOKORX00580130 між позивачем та відповідачем не укладався свідчать те, що фотокартка на ксерокопії паспорту серії НОМЕР_1 виданого Ворошиловським РВ ДМУ від 22.01.2002 року не належить позивачу; підпис на кредитному договорі не належить позивачу; підпис, інформація про працевлаштування, а також додаткові відомості в анкеті позичальника не відповідають дійсності.

У судовому засіданні також було встановлено, що в травні 2004 року у позивача зник паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ворошиловським РВ ДМУ від 22.01.2002 року, про що позивач  звертався з заявою до Куйбишевського РВ ДМУ 01.06.2004 року. 25.06.2004 року позивачу було видано новий паспорт серії ВК 025280.

Також позивач в позовній заяві посилався на те, що в анкеті до договору позичальника містися неправдиві дані, а саме: поштовий індекс, адреса проживання та адреса місця роботи.   

Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Цивільного кодексу України.

          Згідно ч.1ст.1055 Цивільного кодексу України Кредитний договір укладається у письмовій формі.

                 Відповідно до ч.4ст.203 Цивільного кодексу України Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

На підставі ч.2ст.207 Цивільного кодексу України передбачає, що Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною(сторонами).

Згідно ч.3ст.215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Також відповідно до ч.1ст.216 Цивільного кодексу України Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, приймає до уваги визнання позову в повному обсязі представником відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203, 207, 215, 216, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк»про визнання договору недійсним - задовольнити.

           Визнати кредитний договір № DOKORX00580130 від 30 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк»недійсним.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м.  Дніпропетровська.

  Головуючий суддя:                                                                                К.О. Шелестов