Справа №2-5523/11(№ 2-12961/2010)

               Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 року                                                                       Жовтневий районний суд

                                                                                 м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді                     - Шелестова К.О.

                при секретарі                              - Шнейдеріс А.С.

За участю: позивача – ОСОБА_1

                  представника відповідача –Кулик Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання права власності на самочинно проведене будівництво частини житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у серпні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 лютого 1981 року, укладеного між позивачем та Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська позивач став власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. У 2006 році позивачем було проведено самовільне будівництво у будинку, яке підлягає узаконенню, про що є відмітка в технічному паспорті від 03.03.2006 році. Просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке складається: літера Б-1 поверх 1 номер квартири 1: веранда (номер приміщення 1) –7,7 кв.м; коридор (номер приміщення 2) -3,4 кв.м.; жиле приміщення (номер приміщення 7) –3,4 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 8) –9,3 кв.м; кухня (номер приміщення 9) –4,3 кв.м., а також визнати за позивачем право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке складається: літера Б-1 поверх 1 номер квартири 2: коридор (номер приміщення 1)- 4,0 кв.м; санвузол (номер приміщення 2) –4,8 кв.м; кухня (номер приміщення 3) –7,2 кв.м; мансарда: коридор (номер приміщення 4) –8,0 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 5) –17,1 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 6) –11,3 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 7) –7,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

            У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з’явився, про місце, день та годину розгляду справи у судовому засіданні повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

  Представник відповідача Дніпропетровської міської ради у судове засідання з’явилась, просила справу вирішити згідно чинному законодавству.  

  Представник третьої особи Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради в судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 жовтня 1981 року, укладеного між позивачем та Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська ОСОБА_1 став власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Житловий будинок складався з трьох кімнат, житловою площею 28,6 кв.м..

Також було встановлено, що земельна ділянка на якій розташований житловий будинок належить позивачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №027794, що підтверджується копією державного акту наявного в матеріалах справи.  

У судовому засіданні було встановлено, що у 2006 році позивачем було проведено самовільне будівництво у будинку, яке підлягає узаконенню, про що є відмітка у технічному паспорті від 03.03.2006 році.

Також у судовому засіданні було встановлено, що позивачем було проведено самовільне будівництво та переобладнання наступних приміщень: літера Б-1 поверх 1 номер квартири 1: веранда (номер приміщення 1) -7,7 кв.м; коридор (номер приміщення 2) –3,4 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 7) –3,4 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 8) –9,3 кв.м; кухня (номер приміщення 9) –4,3 кв.м.. Літера Б-1 поверх 1 номер квартири 2: коридор (номер приміщення 1) –4,0 кв.м; санвузол (номер приміщення 2) –4,8 кв.м; кухня (номер приміщення 3) –7,2 кв.м; мансарда: коридор (номер приміщення 4) –8,0 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 5) –17,1 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 6) –11,3 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 7) –7,2 кв.м.. Площа самовільного будівництва та переобладнання житлового будинку складає разом 87,7 кв.м. Всі будівельні роботи розпочато та завершен у 2006 році.   

Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Крім того, згідно  з вимогами  ст.375  ЦК України власник земельної ділянки має

право  зводити  на ньому будинки  і  спорудження, а також набувати право власності  на них.

           Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права у судовому порядку.

Згідно ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинно збудованим, якщо воно збудоване без належного дозволу чи належно затвердженого проекту. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, яка була надана у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Ст. 392 ЦК України передбачає право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 5 статті 376 передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З урахуванням положень зазначеної норми, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 316, 328, 331, 375, 376, 383, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -                                                

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке складається: літера Б-1 поверх 1 номер квартири 1: веранда (номер приміщення 1) –7,7 кв.м; коридор (номер приміщення 2) -3,4 кв.м.; жиле приміщення (номер приміщення 7) –3,4 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 8) –9,3 кв.м; кухня (номер приміщення 9) –4,3 кв.м..

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке складається: літера Б-1 поверх 1 номер квартири 2: коридор (номер приміщення 1)- 4,0 кв.м; санвузол (номер приміщення 2) –4,8 кв.м; кухня (номер приміщення 3) –7,2 кв.м; мансарда: коридор (номер приміщення 4) –8,0 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 5) –17,1 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 6) –11,3 кв.м; жиле приміщення (номер приміщення 7) –7,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя                                                                                              К.О. Шелестов