Справа №22-а-86 Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко О. А.

Код категорії  10.3.1 Суддя-доповідач - Дубровна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Дубровної В. В.,

суддів -  Лузан  Л. В.,  Ведмедь  Н. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області на постанову Сумського районного суду Сумської області  від 02 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області про зобов’язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,

                                                           в с т а н о в и л а:

  Постановою Сумського районного суду Сумської області  від 02 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня  по 31 грудня, за 2008 рік з 22 травня  по 31 грудня та за 2009 рік 01 січня по 30 листопада.  

 В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

 В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду – залишенню без змін.

            Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд першої інстанції  вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів  знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_2. має статус дитини війни.

Згідно  ст. 6 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

            Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у період з 07 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 30 листопада 2009 року мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

           Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

           Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки  іншого розміру  такої пенсії законодавством не передбачено.

          За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до  пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 червня 2007 року  по 31 грудня2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня  по 30 листопада 2009 року.

          Згідно ч. 2  ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування” нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

           Згідно  ч.2 ст. 87 Закону України  „Про пенсійне забезпечення”, на підставі якого призначено пенсію позивачу , суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за  минулий  без обмеження будь-яким строком.

            Отже суд обґрунтовано не застосував ст.ст. 99, 100 КАС України.          

             Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205  КАС України, Законом України „Про внесення змін  до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатам», колегія суддів

                                                                у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в Сумському районі відхилити.

Постанову Зарічного районного суду м.Суми від 02 грудня 2009 року у даній справі  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили  через п’ять днів після направлення   її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -