Справа № 1-52/11                                                                                                                                                      ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Світловодський міськрайонний суд у складі головуючого судді Гармаш Т.І. при секретарі Пересунько О.А. з участю прокурора Щербини Д.А.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Світловодську кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

20 квітня   1999  року   Броварським  районним судом Київської області, за ст.ст.140 ч. 3 та 140 ч.2 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, у відповідності зі ст.46-1  КК України призначене покарання відстрочено на 1 (один) рік;

14 липня 1999 року Броварським міським судом Київської області, за ст.141 ч.2 КК України до З (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. З місць позбавлення волі звільнився 01  червня 2001  року умовно-достроково на 1  (один) рік 4 (чотири) місяці 29 (двадцять дев'ять) днів;

20   грудня   2002   року  Броварським   міським судом Київської області, за ст.185 ч. З КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

08 липня 2003 року Броварським міським судом Київської області, за ст.185 ч.2 КК України до 4 (чотирьох)   років    позбавлення   волі.    З   місць позбавлення волі звільнився 07 жовтня 2005 року умовно-достроково на 1 (один) рік 2 (два) місяці 20 (двадцять) днів;

02  квітня 2007 року Броварським міським судом Київської області, за ст.185 ч.2 КК України до 3 (трьох)     років     позбавлення     волі.     З   місць позбавлення волі звільнився 26 лютого 2010 року по відбуттю строку покарання;

за   ч.2 ст. 185  КК України.

  ВСТАНОВИВ:

13 червня 2010 року приблизно о 10 годині, в м.Світловодськ Кіровоградської     області,    ОСОБА_1,  перебуваючи  за  місцем  свого  тимчасового  проживання,  на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2, помітив куртку, яку громадянин ОСОБА_2 залишив без нагляду на стовпці паркану. Знаходячись поблизу вказаної куртки, ОСОБА_1 вирішив перевірити вміст її кишень з метою викрадення чужого майна. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, обшукав вказану куртку, знайшов в її кишені гаманець, з якого дістав та таємно викрав гроші в сумі 200 гривень, а сам гаманець поклав на місце.

Заволодівши таємно, повторно в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив громадянину ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, 13 жовтня 2010 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, в м.Світловодськ Кіровоградської області,  ОСОБА_1, з метою співбесіди для працевлаштування, прийшов до офісу страхової кампанії «Провідна»за адресою вул. Леніна 96. Перебуваючи в приміщенні вказаного офісу, ОСОБА_1 помітив на полиці шафи фотоапарат, який вирішив викрасти.

Скориставшись тим, що працівник офісу ОСОБА_3 відволіклась, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиці шафи та таємно викрав фотоапарат «SANYO», вартістю 1400 гривень, який сховав під своєю курткою, і по закінченню співбесіди вийшов з офісу. Заволодівши таємно, повторно в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив власнику вказаного майна громадянину ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

Крім цього, 1 листопада 2010 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, в м.Світловодськ Кіровоградської області, ОСОБА_1, з метою співбесіди для працевлаштування, прийшов до офісу міжнародного агентства «Job West»за адресою вул. Леніна 94. Перебуваючи в приміщенні вказаного офісу, ОСОБА_1 помітив на столі поряд із ноутбуком мобільний телефон «LG RF 500», який вирішив викрасти. Непомітно для присутніх в офісі осіб взяв зі столу та таємно викрав вказаний мобільний телефон «LG RF 500», вартістю 750 гривень, в якому знаходились: флеш-карта вартістю 80 гривень, карта оператора мобільного зв'язку вартістю 10 гривень та 20 грн. на рахунку. Після чого сховав телефон у своїй кишені та по закінченню співбесіди вийшов з офісу. Заволодівши таємно, повторно в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив власнику викраденого майна громадянину ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 860 гривень.

Крім цього, 15 листопада 2010 року приблизно о 13 годині, в м.Світловодськ Кіровоградської області, громадянин ОСОБА_1., перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, в кімнаті будинку за адресою АДРЕСА_2, помітив сумку, яку громадянин ОСОБА_6 залишив на ліжку без нагляду. Знаходячись поблизу вказаної сумки, ОСОБА_1 вирішив перевірити її вміст з метою викрадення чужого майна. ОСОБА_1 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, обшукав вказану сумку, знайшов в ній гаманець, з якого дістав гроші в сумі 600 гривень та таємно їх викрав, а сам гаманець поклав на місце.

Заволодівши таємно, повторно в такий спосіб чужим майном, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив громадянину ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю у повному обсязі визнав цивільні позови потерпілих. Суду показав, що за обставин, викладених в обвинувальному висновку вчинив крадіжку чужого майна у потерпілих. Тим самим підсудний підтвердив час місце та спосіб вчинення злочину, що відповідає обставинам справи, викладеним в обвинувальному висновку. У вчиненому щиро розкаявся. Запевнив суд, що не допустить подібних діянь.

В зв’язку з визнанням підсудним вини в повному обсязі, суд відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, обмеживши його допитом підсудного, з'ясуванням думки потерпілих з приводу призначення покарання, та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

          Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що підсудний відшкодував йому шкоду у повному обсязі. Стосовно міри покарання, просить суворо не карати.

          Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що цивільний позов ним не заявлявся. Просить не призначати суворе покарання.

          Потерпілий ОСОБА_6 цивільний позов підтримав у повному обсязі. Просив суворо не карати.

          Крім повного визнання вини підсудним, його вина повністю підтверджується зібраними у справі доказами, дослідженими у порядку передбаченому ч.3 ст. 299 КК України.

Оцінивши сукупність наведених доказів суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у  таємному викраденні чужого майна вчиненного повторно  доведена повністю і його дії суд кваліфікує за  ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує особу підсудного пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Підсудний, маючи не зняту та не погашену судимість, вчинив  злочин середньої тяжкості, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_2, запевнивнив суд, що не допустить в майбутньому подібних діянь.

Щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілому, суд розцінює як обставини, що пом’якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи особу підсудного, а саме те, що він будучи неодноразово судимим протягом невеликого проміжку часу заволодів майном значної кількості громадян,  не працює, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів, та суспільну небезпечність зазначеної особи, обставини, що пом’якшують покарання, думку потерпілих з приводу призначення покарання, виходячи з основних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України.

Цивільні позови потерпілих підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

     ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 18 листопада 2010 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 3000 (три тисячі) грн. та на користь ОСОБА_6 600 (шістсот) грн.

Речові докази повернути потерпілому  ОСОБА_5 за належністю.  

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя  Світловодського

міськрайонного суду                                                                                                Т.І. Гармаш