АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 2004 Головуючий 1 інстанції Тимченко СО
Категорія -17 Доповідач Лаченкова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам
апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: Петренко І.О.
суддів: Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі: Шило СЮ. з участю адвоката :ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_3-ОСОБА_4на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, -
встановила:
В грудні 2004 року ОСОБА_3звернулась до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок противоправних дій відповідачів,
В травні 2005 року зі зустрічним позовом в суд звернулась ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2006 року був частково задоволений позов ОСОБА_3. і на її користь стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6моральна шкода 600 грн., витрати на правову допомогу 420 грн. і коп. витрати по розгляду справи 11 грн.50 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3- ОСОБА_4ставить питання про зміну рішення суду в частині стягнення моральної шкоди і просив стягнути на користь позивачки моральну шкоду у сумі 1500 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2006 року скасувати ,а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити.
2
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_3. і стягуючи на її користь моральну шкоду з відповідачів, суд першої інстанції виходив з положень ст.. 1167 ЦК України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 31.10.2002 року діями ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3 і відносно відповідачів були порушені кримінальні справи. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.01.2004 року кримінальна справа відносно ОСОБА_6. та ОСОБА_2. за ознаками ст.. 125 ч.2 КК України була закрита за ст..1 п.б ,ст..6 Закону України «Про амністію», а Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.11.2004 року кримінальна справа відносно ОСОБА_5. за тими ж ознаками була закрита за ст..282 КПК України і остання була звільнена від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності.
Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що, винними діями відповідачів позивачці була спричинена моральна шкода і обґрунтовано , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, стягнув на її користь солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6в рахунок моральної шкоди 600 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_5до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, спричиненої противоправними діями останньої, суд обґрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки ОСОБА_5. не надано суду доказів про те,що в результаті дій ОСОБА_3. вона з квітня по червень 2006 року знаходилась на лікуванні в обласній психіатричній лікарні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3-ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців.
Судді