Судове рішення #13603003

       

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 23 лютого 2011 року                                                                м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду  Рівненської області в складі :

          головуючого - судді                          Мельника Ю.М.

          суддів:                                                 Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.

          з участю секретаря                            Сеньків Т.Б.,

          представника позивача                     ОСОБА_1,

          відповідача                                         ОСОБА_2,

          представника третьої особи              ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4  на рішення Корецького районного суду від 14 грудня 2010 року в цивільній справі за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третіх осіб –ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про розірвання договору купівлі-продажу , -

          в с т а н о в и л а :

          У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 у зв’язку з невиконанням покупцем –ОСОБА_2 істотних умов договору.

          На обґрунтування позову вказувала, що її зять ОСОБА_2 мав намір отримати в банку кредит. Оскільки банк вимагав забезпечити повернення кредиту   шляхом укладення іпотечного договору на нерухоме майно , а в ОСОБА_2 такого майна не було, то позивачка на прохання ОСОБА_2 уклала з ним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1

          За придбаний у неї будинок ОСОБА_2 коштів  їй не сплатив.

          Із посиланням на ст. 651 ЦК України просила розірвати  договір купівлі-продажу спірного будинку , що був укладений сторонами 4 травня 2007 року , у зв»язку з невиконанням ОСОБА_2 істотних умов договору –відмовою оплатити вартість  купленого будинку.

          

          Рішенням Корецького районного суду від 14 грудня 2010 року   у задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказувала на незаконність рішення місцевого суду  .

          Зазначила , що суд безпідставно прийшов до висновку , що позивачка не довела факту невиконання покупцем істотних умов договору купівлі-продажу , хоча в судовому засіданні ОСОБА_2 визнавав той факт , що він за придбаний у позивачки будинок  їй кошти не сплатив.

          Із цих підстав просила оскаржуване  рішення  суду  скасувати  та ухвалити нове рішення про  задоволення позову.

          У  судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просила скаргу задовольнити в повному обсязі.

      ОСОБА_2  вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги і просив її відхилити ,  а рішення місцевого суду –залишити без зміни. Зазначав , що кошти за придбаний у ОСОБА_4 будинок він сплатив у повному обсязі.

          Представник третьої особи - ПАТ «Дельта Банк»просив  відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.          

          За результатами апеляційного розгляду справи колегія суддів  прийшла  до висновку,

          Справа №  22-360-11                              Головуючий в суді 1 інст. ОСОБА_7

          Категорія № 19, 20                              Суддя-доповідач ОСОБА_8

що апеляційну скаргу слід відхилити із таких підстав.

          Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того , що досліджені в судовому засіданні докази свідчать , що ОСОБА_2 виконав свої зобов»язання за договором купівлі-продажу , а тому позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними.

          Колегія суддів погоджується із такими висновками  місцевого суду , оскільки вони ґрунтуються на досліджених  судом доказах та відповідають вимогам закону.

          Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зорбов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар ) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках , встановлених договором.

          Судом першої інстанції  встановлено, що  4 травня 2007 року    ОСОБА_4  за нотаріально  посвідченим договором купівлі-продажу  продала ОСОБА_2 будинок  АДРЕСА_1  за 71200 грн. ( а.с. 46).

          Із пункту 4 вказаного договору вбачається , що ОСОБА_2  в момент підписання  договору купівлі-продажу передав ОСОБА_4 20700 грн., а решту грошей 50500 грн. зобов»язувався передати продавцю на протязі 10 банківських днів з дня підписання цього договору.

          У заяві , яка була датована 7 травня 2007 року , ОСОБА_4 вказала, що розрахунок за проданий нею ОСОБА_2 будинок з нею проведений повністю і претензій фінансового характеру вона до покупця не має. ( а.с. 24).

          ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції вказував , що він сплатив ОСОБА_4 кошти за придбаний у неї будинок.          

          Зазначені докази свідчать про те, що ОСОБА_2 виконав своє зобов»язання перед  ОСОБА_4 і  умов договору щодо оплати коштів за придбаний будинок не порушував.

          Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини , на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених ст. 61 ЦПК України.

          ОСОБА_4 доказів , які б свідчили , що ОСОБА_2 не сплатив їй кошти за придбаний будинок , суду не надала.

          Колегія суддів вважає, що пояснення представника позивача  про те, що ОСОБА_2 не сплачував кошти за придбаний будинок , не спростовують висновків суду , оскільки відповідно до ст. 57 ЦПК України пояснення сторони ( представника сторони)  не є доказами, а наявні  в  матеріалах справи докази вказують на виконання покупцем своїх зобов»язань за договором купівлі-продажу.

          За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що рішення місцевого суду було  ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  місцевого суду .

          Керуючись  п.1 ч.1 ст. 307 , ст. 308 , ст.. 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,

                                                                     

                                                         УХВАЛИЛА :

          

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_4 - відхилити , а рішення  Корецького районного  суду від  14 грудня 2010 року - залишити без зміни.

          Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду , але можуть бути оскаржені  в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ними законної сили.

          Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація