Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/514/2011
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.
розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Слов’янська об’єднана державна податкова інспекція (надалі позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції як платник податків, проте на порушення пункту 2 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» відповідач не подає звітність про отримані доходи протягом року, що за приписами частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надав письмові заперечення. В наданих до суду запереченнях повідомив, що здійснював підприємницьку діяльність до жовтня 2006 року включно. У жовтні 2006 року надав оголошення до місцевої газети про припинення підприємницької діяльності. Вважав, що на цьому підприємницька діяльність скінчилася. Зауважував на тому, що жодних нарікань з боку податкового органу в період припинення ним підприємницької діяльності до нього не надходило. Проти стягнення будь-яких сум з нього заперечував.
Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем, суд дійшов висновку про достатність повідомлених позивачем обставин та про можливість розгляду справи в порядку скороченого провадження.
Пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку скороченого не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є суб’єктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 6). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 195/М/28-1-112 від 20 червня 2006 року фізична особа-підприємець перебуває на обліку в Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції з 20 червня 2006 року (арк. справи 7).
Згідно Довідки № 224/10/17-0-113 від 01 грудня 2010 року (арк. справи 9) фізична особа – підприємець ОСОБА_1 не надає податкової звітності до органу державної податкової інспекції з 06 жовтня 2006 року.
Згідно з частиною 8 статті 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Пунктом 6 статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин - підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв до 01 січня 2011 року, встановлений обов’язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю здійснюється відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" передбачено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю зобов’язані надавати податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.
Відповідно до пункту 14.5 статті 14 Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України N 12 від 21 квітня 1993 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України № 64 від 9 червня 1993 року) фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджений факт набуття відповідачем статусу суб’єкта підприємницької діяльності, обрання ним загальної для всіх фізичних осіб системи оподаткування отриманих від підприємницької діяльності доходів та відповідно наявність у відповідача обов’язку надання податковим органам декларацій про доходи, інших необхідних відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства. Проте, всупереч наведеним вище положенням чинного законодавства України, відповідачем не було надано до податкового органу податкову звітність за звітні податкові періоди: третій квартал 2006 року - третій квартал 2010 року.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу», який діяв до 01 січня 2011 року, державна податкова інспекція уповноважена здійснювати контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 20.1.12 статті 20 та пунктом 67.2. статі 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно пункту 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19 лютого 1998 року, який діяв до 01 січня 2011 року та пункту 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України № 979 від 30 грудня 2010 року, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб – підприємців» підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Серед наявних в матеріалах справи документах відсутні такі, які б свідчили про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не надає передбаченої податкової звітності більше одного року та не має податкового боргу, що підтверджується довідкою Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції № 223/10/17-0113 від 01 грудня 2010 року (арк. справи 10), що є підставою для дійдення судом висновків про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
З огляду на наведене, на підставі ст. ст. 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити адміністративний позов Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1
Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем проживання відповідача для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Повний текст постанови виготовлений 18 лютого 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Михайлик А.С.