ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 р. Справа № 2-а-5347/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Богатира С.В., Барана П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
до: Державної податкової інспекції у Немирівському районі
про: скасування рішень
ВСТАНОВИВ :
28 грудня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Немирівському районі про скасування рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.12.2010р. ДПІ у Немирівському районі прийняла рішення про визначення суми податкового зобов`язання ФОП ОСОБА_5 з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- податкове повідомлення-рішення № 0028021701/1 на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем – 28593,00 грн., за штрафними санкціями – 14296,50 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0028011701/1 на суму 1742,89 грн.;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 на суму 1360,00 грн.
Зазначені рішення винесені на підставі Акту № 914/17/НОМЕР_1 від 19.10.2010р. про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р.
Дані податкові рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України, та просить визнати їх протиправними та скасувати.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення б/н від 13.01.2011р. (а.с. 134-137), в яких вказав, що працівники ДПІ у Немирівському районі, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій, діяли згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволені.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником ДПІ у Немирівському районі в період з 25.08.2010 р. по 19.10.2010 р. проведено виїзну планову перевірку суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. Результатами перевірки оформлено Актом від 19.10.2010р. № 914/17/НОМЕР_1 (а.с. 12- 33).
Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.4.5, п.п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем включено до складу податкового кредиту суми коштів по товарах, не підтверджених податковими накладними на суму 157110 грн. (в т.ч. ПДВ 26185 грн.), в т.ч.: за серпень 2008 року у сумі 91096 грн. (в т.ч. ПДВ 15183 грн.) та за вересень 2008 року у сумі 66014 грн. (в т.ч. 11002 грн.); на порушення п.п. 7.4.2, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, позивачем включено до складу податкового кредиту суми коштів по товарах, які не задіяні в господарській діяльності на суму 16852,29 грн. (в т.ч. ПДВ 2408 грн.), в т.ч.: за жовтень 2008 року на суму 1241 грн., листопад 2008 року на суму 667 грн., грудень 2008 року на суму 500 грн.; позивачем також порушено вимоги п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме: у 4 кварталі 2008 року занижено оподаткований дохід на суму 14444,82 грн.; та вимоги п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО в книзі обліку розрахункових операцій: Z-звіт № 01929 відсутній у книзі ОРО № 0214000362р/9 (зареєстрований 23.11.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № НОМЕР_2); Z-звіт № 01932 відсутній у книзі ОРО № 0214000404р/4 (зареєстрований 27.04.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № НОМЕР_3); Z-звіт № 0049 відсутній у книзі ОРО № 0214000451р/1 (зареєстрований 07.08.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій ЕРА – 201.01, фіскальний № НОМЕР_4); Z-звіт № 0276 за 05.04.2010 року роздруковано 06.04.2010 року о 16 год. 24 хв. (фіскальний № НОМЕР_4, зареєстрований в ДПІ у Немирівському районі 07.08.2009р.).
Згідно висновків Акту перевірки від 19.10.2010р. № 914/17/НОМЕР_1 ДПІ у Немирівському районі 28.10.2010р. про визначення суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій:
- податкове повідомлення-рішення № 0028021701/0 на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем – 28593 грн., за штрафними санкціями – 14296,50 грн. ;
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308 на суму 1360 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0028011701/0 на суму 1742,89 грн.
ФОП ОСОБА_5 звернулась з скаргою на зазначені рішення, за результатами розгляду якої, ДПІ у Немирівському районі, винесено рішення № 2321/7/17-222 від 25.11.2010р. (а.с. 123-125) про залишення її без задоволення.
08.12.2010р. ДПІ у Немирівському районі прийняла рішення про визначення суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій:
- податкове повідомлення-рішення № 0028021701/0 на суму 42889,50 грн., в т.ч.: за основним платежем – 28593 грн., за штрафними санкціями – 14296,50 грн.(а.с. 11);
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308 на суму 1360 грн. (а.с. 9);
- податкове повідомлення-рішення № 0028011701/0 на суму 1742,89 грн. (а.с. 10).
Як встановлено судом, 25 серпня 20010 року позивачем було подано до податкового органу письмову заяву, відповідно до якої вона просить в зв'язку з відсутністю офісу проводити виїзні планову документальну перевірку в приміщенні ДПІ у Немирівському районі. На перевірку, як стверджує позивач, нею було надано усі первинні бухгалтерські документи за перевіряємий період. Однак, під час проведення перевірки податковим ревізором - інспектором встановлено відсутність податкових накладних ФОП ОСОБА_5 за серпень-вересень 2008 року.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість , об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників відповідача, при щомісячному отриманні податкової декларації з податку на додану вартість позивачки фактів не виконання її контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету та, як наслідок, виникнення "податкових ям" не виявлено.
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Про наявність операцій з придбання товару та отримання належним чином оформлених накладних за серпень-вересень 2008 року свідчать дані, які містяться в реєстрі отриманих податкових накладних за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. (а.с. 34-41), які знаходилися в ДПІ у Немирівському районі під час перевірки, що стверджується п. 1 Опису документів від 19.10.2010р., за підписом головного державного податкового ревізора-інспектора (Додаток № 1 до акту) (а.с. 141-159). Крім того, позивачкою до податкового органу надано письмову заяву (а.с. 138), відповідно до якої вона клопотала про надання їй можливості поновленя втрачених податкових накладних. Однак дана заява відповідачем взята до уваги не була.
Після отримання Акту перевірки Позивач відновила більшу частину втрачених податкових накладних за серпень, вересень 2008 року та надала їх до скарги на податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010р., однак вони не були прийняті до уваги ДПІ у Немирівському районі під час її розгляду.
За вказаних обставин, позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028021701/1 від 08.12.2010р. підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 від 08.12.2010р. то вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з Акту № 914/17/НОМЕР_1 від 19.10.2010р., перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО в книзі обліку розрахункових операцій: Z-звіт № 01929 відсутній у книзі ОРО № 0214000362р/9 (зареєстрований 23.11.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № НОМЕР_2); Z-звіт № 01932 відсутній у книзі ОРО № 0214000404р/4 (зареєстрований 27.04.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій Датекс FP-3530Т, фіскальний № НОМЕР_3); Z-звіт № 0049 відсутній у книзі ОРО № 0214000451р/1 (зареєстрований 07.08.2009р. в ДПІ у Немирівському районі до реєстратора розрахункових операцій ЕРА – 201.01, фіскальний № НОМЕР_4); Z-звіт № 0276 за 05.04.2010 року роздруковано 06.04.2010 року о 16 год. 24 хв. (фіскальний № НОМЕР_4, зареєстрований в ДПІ у Немирівському районі 07.08.2009р.).
За дані порушення ДПІ у Немирівському районі, згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийняла рішення про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308 від 08.12.2011р. в розмірі 1360,00 грн.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пунктом 4 ст. 17 даного Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання – у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Додатку № 1 (а.с. 141) до акту перевірки № 914/17/НОМЕР_1 від 19.10.2010р., ФОП ОСОБА_5 надала для проведення перевірки журнали КОРО за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р.
Висновок ДПІ у Немирівському районі спростовується даними Книг ОРО:
- № 0214000404р/4, зареєстрованої 27.04.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 100-104), в якій здійснено запис про Z-звіт № 00932 від 20.09.2009р. на суму 242,50 грн.;
- № 0214000451р/1, зареєстрованої 07.08.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 104-106), в якій здійснено запис про Z-звіт № 0049 від 28.09.2009р. на суму 224,50 грн.;
- № 0214000362р/9, зареєстрованої 23.11.2009р. у ДПІ у Немірівському районі (а.с. 107-110), в якій здійснено запис про Z-звіт № 01929 від 04.02.2010р. на суму 56,75 грн.
В судовому засіданні було оглянуто надані представником Позивача Z-звіти № 01929 від 04.02.2010р. та № 00932 від 20.09.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 111). Даний факт підтверджує роздрукування та зберігання Позивачем Z-звітів..
За вказаних обставин, Відповідачем неправомірно застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1360,00 грн., оскільки ФОП ОСОБА_5 роздруковано та збережено фіскальні звітні чеки та зроблено про них запис в КОРО.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000962308/1 від 08.12.2010р. підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028011701/1 від 08.12.2010р., суд приходить до висновку, що в їх задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Як вбачається з Акту № 1769/2330/20094747 від 17.08.2010р., перевіркою встановлено, що позивачем на порушення п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» у 4 кварталі 2008 року занижено оподаткований дохід на суму 14444,82 грн.
Згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
До складу податкового кредиту Позивач включила витрати по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалах. В ході перевірки ДПІ було виключено із складу податкового кредиту та валових витрат Позивача сум по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалах в зв'язку з тим, що до складу податкового кредиту та валових витрат включаються суми по товарах, які призначаються для їх подальшого використання у господарській діяльності(п.7. 4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу (ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92).
В ході перевірки Позивачем було надано Договір оренди приміщення від 01.03.2008р. (а.с. 112-114). Даний документ не можна розцінювати таким, що підтверджує використання електроенергії та будівельних матеріалів у господарській діяльності та вказує на те, що вищезазначені витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.
Так, відповідно до частини 2 ст.793 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Наданий Позивачем договір не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, а відтак в силу ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України не укладений, а інші підтвердження про дійсність такого договору, а саме звернення будь - якої сторони договору до суду відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, до ДПІ не було надано. Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи, що відповідно до норм Цивільного кодексу України договір, на який посилається Позивач є нікчемним в силу Закону та вважається неукладеним, тому ДПІ у Немирівському районі правомірно виключила зі складу податкового кредиту та валових витрат сум по оплаченій електроенергії та будівельних матеріалів.
З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судових засіданнях відповідач повністю не довів правомірності своїх рішень.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки квитанцією № 25 від 28.12.2010 року (а.с. 2) підтверджено розмір судового збору сплаченого Позивачем, що складає 3,40 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 2,26 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Немирівському районі №0028021701/1 від 08.12.10 р. про визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 суми податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42 889 грн. 50 коп.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансовх) санкцій №0000962308/1 від 08.12.2010 року , згідно якого до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 застосовано штрафні фінансові санкції в сумі 1 360 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 2 грн. 26 коп. судового збору
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна