ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2011 р. Справа № 2a-502/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Богусевич А.С.
прокурора Гоголя В.В.,
представника позивача Терьохіної Т.Т.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Прокурора Косівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Косівському районі
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 3150,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Косівського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Косівському районі (надалі – позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3150,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником транспортного засобу УРАЛ-375, державний номер НОМЕР_1, і за 2007 - 2010 р.р. не сплатив податок з власників транспортних засобів, внаслідок чого станом на 01.06.2010 року за ним рахується заборгованість зі сплати цього податку на загальну суму 3150,00 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що згідно інформації отриманої від Косівського ВДАІ при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, житель АДРЕСА_1 є власником транспортного засобу УРАЛ-375, державний номер НОМЕР_1, і за 2007 - 2010 р.р. не сплатив податок з власників транспортних засобів.
Сстаном на 01.06.2010 року за ним рахується заборгованість зі сплати цього податку на загальну суму 3150,00 грн. (а.с. 6).
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» № 1963-XII від 09.04.1993 року (надалі Закону), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які згідно статті 2 даного Закону є об’єктами оподаткування.
Як вбачається із змісту абзацу 4 статті 6 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, в зв’язку з наданим дорученням на право користування транспортним засобом, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.
Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (абзац 5).
Закон України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року (далі - Закон) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників.
Статтею 4 Закону передбачено, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно із частиною 1 статті 14 Закону до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), в тому числі: податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до положень статті 20 Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень визначених Законом.
Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями) активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом крім вищенаведеного підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи, а також розрахунком нарахування податку з власників транспортних засобів в розмірі 3150, 00 грн. (а.с. 6).
Відповідно до частини 3 статті 136 КАС України судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Судом установлено, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, тому прийняті судом.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь бюджету з ОСОБА_2 (ідент. № НОМЕР_2), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 податок з власника транспортного засобу в сумі 3150 (три тисячі сто п"ятдесят ) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі 25.02.2011 року.