Справа № 8-3/11

УХВАЛА

іменем України

           "23" лютого 2011 р.                                                                 

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді                               Рогозіна С.В.

при секретарі                                                   Кулик Т.М.

з участю заявника                                         ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

представника ОСОБА_3                              ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири.

Рішенням Рівненського міського суду від 31 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 був задоволений частково. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 08 жовтня 2010 року рішення Рівненського міського суду від 31 серпня 2010 року залишено без змін. В даний час рішення суду набрало законної сили.

19.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Рівненського міського суду за нововиявленими обставинами. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що після закінчення розгляду справи, в грудні 2010 року йому стало відомо, що акт від 01 жовтня 2009 року про залиття квартири АДРЕСА_1 фактично був фальсифікований посадовими особами ТзОВ «ЖЕО ЖБК», так як одна із членів комісії, а саме ОСОБА_6 перебувала на лікарняному, не виконувала свої посадові обов'язки майстра ремонтної дільниці, про що свідчить відповідь із поліклініки № 3 м. Рівне за вих. № 254 від 14.12.2010 року, не мала права підпису в акті про залиття від 01.10.2009 року і його не підписувала. Локальний кошторис на проведення ремонту квартири АДРЕСА_1 на який посилається Рівненський міський суд як на офіційний документ і на підставі якого було стягнуто 6160 грн., не може бути доказом по справі, так як він є звичайним кошторисом на поточний ремонт квартири. Державною податковою інспекцією у м. Рівне в грудні 2010 року проведена перевірка, в ході якої було встановлено, що обсяги і види робіт працівникам ЗАТ «Авангард»були вказані невідомим громадянином під час розмови по телефону, огляд пошкоджень у квартирі ОСОБА_3 ніхто не проводив, тобто оцінка вартості завданих збитків здійснена не була.

Ремонтні роботи проведені не були, однак суд стягнув з нього витрати на заробітну плату в сумі 2200 грн., загальновиробничі витрати в сумі 1680 грн., кошторисний прибуток в сумі 482 грн., кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій 219 грн.

В судовому засіданні заявник та представник заявника заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримали повністю.

Представник позивача в судовому засіданні заяву заперечив повністю та пояснив, що акт затоплення квартири це поданий до суду доказ, який підтверджує факт настання надзвичайної події внаслідок, якої було завдано збитків майну позивача. Даний факт був визнаний відповідачем, крім того в якості свідків судом допитано працівників ЖЕКу, які також підтвердили даний факт. Таким чином обставина зазначена відповідачем не є істотною для справи обставиною. Обставини, про які заявляє відповідач могли бути відомі раніше - під час розгляду справи. Так, ОСОБА_3. звернулася до суду з позовною заявою, ще 11.02.2010 року, а адвокатський запит на поліклініку № 3 з приводу надання інформації поданий, лише 10.12.2010 року в час коли рішення Рівненського міського суду від 31.08.2010 року набрало законної сили. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 та його представника, пояснення представника ОСОБА_3, дослідивши додані до заяви матеріали, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Рівненського міського суду від 31.08.2010 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Вказаний перелік є вичерпним.

Крім того, нововиявленою обставиною є фактична обставина, яка має істотне значення, і яка об’єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома всім особам, які брали участь у справі і суду. Нова обставина, що з’явилася, або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.

На переконання суду, ОСОБА_1 та його представник, в судовому засіданні, не навели обставин, що передбачені ст. 361 ЦПК України і можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема у своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив, що він на момент прийняття рішення Рівненським міським судом визнавав факт затоплення квартири ОСОБА_3 та частково визнавав позовні вимоги позивача в сумі 1000 гривень.

Крім того, з досліджених матеріалів цивільної справи № 2-4322/10 вбачається, що акт від 01 жовтня 2009 року про залиття квартири АДРЕСА_1 та локальний кошторис № 2-1-1 на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 складений ЗАТ „Авангард” був предметом дослідження в судовому засіданні.

В мотивувальній частині даного рішення вказуються про те, що „Зважаючи на те, що локальний кошторис № 2-1-1 на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 складений ЗАТ „Авангард” є офіційним документом будівельної організації, а також те, що жодна із сторін, з метою встановлення експертом вартості відновлювального ремонту, не заявила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає, що локальний кошторис № 2-1-1 на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 складений ЗАТ „Авангард” є належним доказом, який підтверджує вартість відновлювального ремонту”.

Отже, сторони даної справи на момент прийняття рішення усвідомлювали, що іншого доказу, який визначає вартість відновлювального ремонту не існувало і погодилися з цим.

Посилання заявника на те, що існували істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі ОСОБА_1, на час розгляду справи, судом відхиляються, оскільки заявник не навів таких доказів, у відповідача ОСОБА_1, була можливість під час судового розгляду цивільної справи № 2-4322/10 заперечити локальний кошторис № 2-1-1 на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 складений ЗАТ „Авангард” та клопотати про призначення експертизи до моменту постановлення рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 361, 362, 365, 366 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.01.2011 року про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Рівненського міського суду від 31.08.2010 року, що набрало законної сили, по справі № 2-4322/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя                                                                                                                         Рогозін С.  В.