Справа № 1218/2-а-458/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року. Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого Мальченко І.В.
при секретарі Подройко Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новоайдар справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій не законними, перерахунок щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги як інваліду війни за 2010 рік, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов`язаному із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до першої категорії постраждалих. Відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року позивачу була призначена державна та додаткова пенсія по інвалідності.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами. Позивачу, як інваліду 3 групи має право на одержання разової грошової допомоги до Дня Перемоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Позивач просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської РДА щодо нарахування щорічної разової допомоги до Дня перемоги у розмірі меншому ніж передбачено чинним законодавством, стягнути заборгованість у сумі 4522 грн.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні доповнив позовні вимоги, просив поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх прав, визнавши причини його пропуску поважними, посилався на необізнаність в діючому законодавстві та нестабільність законодавства, яке регулює даний вид виплат. В цілому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської державної адміністрації Луганської області в судове засідання не прибув, просить у задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглядати за його відсутності.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач є інвалідом 3-ої групи, що підтверджується довідкою сер. НОМЕР_1 від 26.08.2003 року.
Відповідачем було нараховано і виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги у 2010 році в розмірі 420 грн.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно інвалідам війни 3 групи до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 05 травня 2010 року складав —706 грн. на місяць.
Статтею 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, посилання відповідача на те, що тільки Законом України «Про Державний бюджет України»встановлено порядок обчислення та розміри щорічної допомоги на оздоровлення, на думку суду, не відповідає ст.22 Конституції України, оскільки це призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадянина, закріплених Конституцією України. А тому при таких обставинах, вказані дії відповідача не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина, що суперечить вимогам основного Закону України.
Отже, відповідач у 2010 році повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та сплатити позивачу щорічну разову допомогу у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк.
Позивачем заявлені вимоги за 2010 рік, дата виплати даної соціальної допомоги – 22.04.2010 року, отже строк для звернення до суду необхідно відраховувати з цієї дати, тобто коли позивач дізнався про порушення його права. З наведеного вбачається, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Суд вважає можливим згідно ст. 100 КАС України поновити позивачу строк для звернення до суду, визнавши причину пропуску строку поважною, оскільки йому було надзвичайно складно звернутись до суду за захистом порушених прав, зважаючи на здоров`я, нестабільність законодавства щодо виплати надбавок до пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської РДА разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня у сумі 4522 грн. за заявлений період не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування вищезазначеної допомоги замість органу, якому належать такі повноваження. Обов`язок по нарахуванню та виплаті шорічної грошової допомоги, яка передбачена Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,” покладено на органи соціального захисту населення.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 99, 100, 159-163 КАСУ, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області про перерахунок щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги за 2010 рік, як інваліду війни —задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом своїх прав, визнавши причини пропуску поважними.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги, що виплачується до 5 травня за 2010 р.
Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації Луганської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 разову грошову допомогу як інваліду війни за 2010 рік у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з вирахуванням суми отриманої щорічної разової грошової допомоги за 2010 рік.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий І.В.Мальченко