Справа № 22ц-500/11 Головуючий у 1-й інстанції Губанова В.М.
Категорія 48 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 лютого 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання - Меріковою Д.В.,
без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 р.ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що 13 жовтня 2010 року їй виповнилося 18 років. В даний час вона навчається у Центрі професійно-технічної освіти №1 м. Миколаєва. Після розірвання шлюбу батьками вона проживає з матір’ю та знаходиться на її утриманні. Батько ОСОБА_2 матеріальної допомоги на її утримання, хоча у зв’язку з навчанням вона потребує такої допомоги, не надає. За такого, просила стягнути з відповідача на своє утримання аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку до досягнення 23 років.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2010 р. позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 26 жовтня 2010 р. і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2013 року, а в разі продовження навчання до 23 років.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом не враховано матеріальне становище його та його сім’ї, наявність на утриманні трьох осіб, і просить рішення суду скасувати, а справу провадженням закрити.
В запереченнях, наданих до суду, позивачка посилалася на те, що постановлене рішення є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5( а.с.6) Після розірвання їх шлюбу донька залишилася проживати з матір’ю і знаходиться на її утримання. Відповідач по досягненню дитиною повноліття матеріальної допомоги на її утримання не надає.
З урахуванням того, що позивачка потребує матеріальної допомоги, тому що продовжує навчання (є студенткою денної форми навчання Миколаївського вищого професійно-технічного училища технологій та дизайну), а відповідач як працездатна особа може надавати їй таку допомогу, суд обґрунтовано, виходячи з положень ст. ст. 199, 200 СК України, дійшов правильного висновку про необхідність покладення на відповідача обв’язку по сплаті аліментів.
Однак, з висновком суду щодо розміру стягнутих аліментів ( 1/4 частина усіх видів заробітку) погодитись не можна, оскільки до такого суд дійшов без дотримання вимог закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В порушення вказаних норм закону суд визначив розмір аліментів без належного врахування матеріального становища відповідача, його стану здоров’я, наявності у нього інших утриманців, матеріального стану позивача.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачка навчається у вищезазначеному учбовому закладі, отримує стипендію, відповідач працює, отримує невелику заробітну плату, на його утриманні знаходиться син дружини, який також є студентом ПТУ №17.
Посилання апелянта в скарзі на наявність кредитного договору між Банком та його дружиною ОСОБА_5 та необхідністю щомісячної сплати нею коштів за користування кредитом у розмірі 1450 грн., яка відповідає розміру заробітної плати, яку вона отримує, не впливає на його обов’язок по утриманню повнолітньої дитини на час навчання.
В той же час колегія суддів не вбачає підстав для звільнення відповідача від обов’язку утримувати позивача.
З урахуванням всіх викладених обставин розмір аліментів, стягнутих на користь позивача, необхідно зменшити до 1/6 частини заробітку.
За такого та в силу вимог пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду необхідно змінити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 16 грудня 2010 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів.
Зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на її утримання аліменти з 1/4 частини усіх видів заробітку до 1/6 частини усіх видів заробітку.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: