Справа № 22ц-18/11 Головуючий у 1-й інстанції Тихонова Н.С.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі – Величковській В.С.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 року
за позовом
Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль" (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного підприємства «Трансекспрес»( далі – ПП «Трансекспрес») про дострокове розірвання кредитного договору, договорів поруки, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно,-
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2010 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП «Трансекспрес» про дострокове розірвання кредитного договору, договорів поруки, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно.
Позивач зазначав, що 3 листопада 2006 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №08-13/1-00470, за положеннями якого позичальнику відкрито кредитну лінію у сумі 25 000 доларів США, із відсотковою ставкою 14.5% річних строком по 3 листопада 2011 року.
В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором цього ж дня між Банком та ОСОБА_3 укладено договір застави належних останньому транспортних засобів – автомобілю марки МАЗ 5433 1, 1989 року випуску, автомобілю марки DAF FT 85 360,1995 року випуску, напівпричепу марки H/ПП METACO SD334, 1991 року випуску, напівпричепу марки NETAM-FRUEHAUF OKCCR41324, 1997 року випуску; договори поруки між Банком та ОСОБА_6, Банком та ОСОБА_7, Банком та ПП «ТРАНСЕКСПРЕС».
Між тим, зобов’язання за даним кредитним договором боржник належним чином не виконував, чим порушив умови кредитного договору.
Станом на 11 березня 2010 р. прострочена заборгованість становить 10344.89 доларів США., що еквівалентно 82577 грн. 89 коп., загальна заборгованість становить 27318.71 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ 218 068 грн.90 коп.
Посилаючись на викладене, позивач просив достроково розірвати кредитний договір, договори поруки, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 218068 грн.90 коп., звернути стягнення на заставлене майно: автомобіль марки МАЗ 5433 1, 1989 року випуску, автомобіль марки DAF FT 85 360, 1995 року випуску, напівпричіп марки H/ПП METACO SD334, 1991 року випуску, напівпричіп марки NETAM-FRUEHAUF OKCCR41324,1997 року випуску.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 р. позов задоволено частково.
Постановлено: достроково розірвати кредитний договір укладений між Банком та ОСОБА_3; договір поруки №08-13/1-00470-01 від 03.11.2006р., укладений між Банком та ОСОБА_6, договір поруки №08-13/1-00470-02 від 03.11.2006р., укладений між Банком та ОСОБА_7, договір поруки №08-13/1-00470-03 від 03.11.2006р., укладений між Банком та ПП «ТРАНСЕКСПРЕС»; в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП «Трансекспрес» на користь банку стягнуто в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 169 408 грн.59 коп., звернуто стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль марки МАЗ 5433 1, 1989 року випуску, автомобіль марки DAF FT 85 360,1995 року випуску, напівпричіп марки H/ПП METACO SD334, 1991 року випуску, напівпричіп марки NETAM-FRUEHAUF OKCCR41324,1997 року випуску та розподілено судові витрати, з кожного із відповідачів на користь банку стягнуто по 455 грн.00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та вирішити справу по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 3 листопада 2006 р. між Акціонерним поштово-пенсійним Банком "Аваль", правонаступником якого за всіма права та обов'язками є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №08-13/1-00470 за положеннями якого позичальнику відкрито кредитну лінію у сумі 25 000 доларів США, із відсотковою ставкою 14.5% річних строком по 3 листопада 2011 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором цього ж дня між Банком та ОСОБА_3 укладено договір застави належних останньому транспортних засобів - автомобілю марки МАЗ 5433 1, 1989 року випуску, автомобілю марки DAF FT 85 360, 1995 року випуску, напівпричепу марки H/ПП METACO SD334, 1991 року випуску, напівпричепу марки NETAM-FRUEHAUF OKCCR41324,1997 року випуску.
Крім того, 03 листопада 2006 р. було укладено: договір поруки №08-13/1-00470-01 між Банком та ОСОБА_6, №08-13/1-00470-02 між Банком та ОСОБА_7 та №08-13/1-00470-03 між Банком та ПП «ТРАНСЕКСПРЕС».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України та роз’яснень абзацу 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції,” вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст. 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 17) або Господарським процесуальним кодексом України (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Законодавчі акти, які застосовуються судом при вирішенні справ з кредитних правовідносин, не встановлюють ніяких виключень із наведених положень процесуального закону.
Аналіз змісту статей 32 та 126 ЦПК України дає підстави для висновку, що об’єднані в одне провадження можуть бути вимоги до декількох відповідачів, якщо вони виникли з однієї підстави або ці вимоги однорідні, тобто такі, які нерозривно пов’язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.( п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 р. „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції .”
Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які розглядаються за правилами різних судочинств, якщо інше не встановлено законом ( ст.16 ЦПК України)
Вирішуючи спір в порядку цивільного судочинства, суд не звернув належної уваги на те, що в позовній заяві об’єднані вимоги юридичної особи – банку до особи до фізичної особи ОСОБА_3, що виник з кредитного договору, та Банку до юридичної особи - ПП «Трансекспрес»», які виникли з договору поруки і які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства( ст.12 ГПК України).
Отже предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником – кредитний договір та між кредитором і поручителем – договір поруки.
До того ж договір поруки може бути самостійним і окремим предметом позову відповідно до ст.543 ЦК України.
Таким чином, обов’язки ОСОБА_3 та поручителя ПП «Трансекспрес» у даному випадку не можна вважати залежними чи нерозривно пов’язаними між собою. Участь у цивільному процесі як відповідача юридичної особи в силу вимог ст.16 ЦПК України є недопустимим. Тому об’єднані вимоги позивача до кожного з цих відповідачів в одне провадження є помилковим.
Оскільки суд першої інстанції, розглянувши вимоги банку до ПП «Трансекспрес», допустився помилки у застосуванні процесуальних норм, рішення суду в частині позову Банку до ПП «Трансекспрес» підлягає скасуванню, а провадження у цивільній справі в цій частині – закриттю за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Керуючись статтями 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 року в частині позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль" до приватного підприємства «Трансекспрес» скасувати.
Провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до приватного підприємства „Трансекспрес” про дострокове розірвання договору поруки, стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий
Судді