ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2011 р. Справа № 2a-252/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Татарин Є.П.
від відповідача: Гундяк Т.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області
про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 10.01.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
20.01.2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі–позивач) звернулося в суд з позовом до Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області Гундяка Т.Д. про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 10.01.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області Гундяком Т.Д. винесено постанову від 10.01.2011 року про накладення штрафу. Однак, позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що постанова винесена в порушення Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивач був позбавлений можливості забезпечити повне та фактичне виконання рішення суду.
В подальшому судовому засіданні, ухвалою суду від 09.02.2011 року замінено відповідача у даній справі Головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області Гундяка Т.Д. на належного відповідача відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківський області з підстав передбачених частиною 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що згідно Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України від 27.06.2002 року №11-2 Головні управління Пенсійного фонду України в областях здійснють призначення (перерахунок) пенсій виключно військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що згідно вищезазначеного Положення призначення (перерахунок) пенсії іншим категоріям громадян здійснює управління Пенсійного фонду України в районах та містах області по місцю проживання пенсіонера, а тому у позивача відсутні законні підстави та повноваження щодо здійснення перерахунку пенсії громадянину згідно рішення, на підставі якого за несвоєчасне виконання відповідачем винесено оскаржувану постанову. Просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив та пояснив суду, що 09.02.2010 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Постановою від 16.02.2010 року задоволено заяву боржника про відкладення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання, в зв’язку з позбавленням його можливості на добровільне виконання постанови суду та встановлено строк для добровільного виконання постанови суду до 23.02.2010 року, в зв’язку з неповним виконанням рішення суду. 10.01.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області винесено постанову про накладення штрафу. Вважає, що дії відповідача є законними та обґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В ході виконання рішення суду, позивачем 19.02.2010 року подано до Івано–Франківського окружного адміністративного суду заяву про зміну сторони у виконавчому провадженні, а 22.02.2010 року до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області заяву про зупинення виконавчого провадження.
Подана до суду заява не розглянута в зв’язку із тим, що адміністративна справа разом із касаційною скаргою направлена до Вищого адміністративного суду України, що унеможливлює розгляд справи в першій інстанції. В той же час, заява позивача про зупинення виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області в установлений законом термін не розглянута, виконавче провадження не зупинено, а відповідь про результати розгляду заяви не надіслано заявнику. За таких обставин, позивач вправі був оскаржити бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду поданої ним заяви про зупинення виконавчого провадження, однак на протязі одинадцяти місяців позивач цим правом не скористався.
Такі дії позивача, призвели до того, що на протязі зазначеного часу рішення суду про перерахунок пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виконавче провадження по виконанню якого відкрито ще 09.02.2010 року, не виконувалось.
За таких обставин, Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області Гундяком Т.Д. 10.01.2011 року правомірно винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду боржником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано–Франківській області.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, 09.02.2010 року відносно позивача (боржника) відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання постанови до 16.02.2010 року. За заявою відповідача 16.02.2010 року відповідачем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та поновлено строк для добровільного виконання постанови суду до 23.02.2010 року. Позивач на протязі одинадцяти місяців не виконував рішення адміністративного суду в частині перерахунку пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачених законодавством заходів по зупиненню постанови про виконавче провадження не вживав, чим порушив порядок та строки виконання судового рішення, що стало достатньою підставою для винесення головним державним виконавцем оскаржуваної постанови.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 22.02.2011 року.