У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Демянчук С.В., Собіни І.М.
з участю секретаря судового засідання - Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рачинської сільської ради, виконавчого комітету Рачинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішень, свідоцтва про право на спадщину за законом, договорів дарування, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1, Рачинської сільської ради, виконавчого комітету Рачинської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Рачинської сільської ради № 11 від 28 листопада 1996 року в частині визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, визнання незаконним та скасування рішення Рачинської сільської ради № 166 від 23 грудня 2005 року в частині передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_2 в частині оформлення спадщини на частку майна, спадкоємцем якого вона є по закону та визнання недійсними договорів дарування № 598 від 17 березня 2009 року та № 601 від 17 березня 2009 року за їх безпідставності.
У поданій на це рішення апеляційній скарзі, позивач вказує на його незаконність у зв”язку з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що рішення постановлене всупереч вимог Закону Української РСР „Про власність” та ст. 549 ЦК УРСР, що діяли на момент виникнення правовідносин.
В обгрунтування своїх доводів зазначає, що разом з відповідачкою є рідними сестрами і в однаковій долі претендують на спадкове майно (будинок АДРЕСА_1) після смерті їхньої матері ОСОБА_4. Спадкове майно належало колгоспному двору.
...............................................................................................................................................................................................................................................
Справа № 22-270 Головуючий у 1 інстанції - Тростянчук Г.Г.
Категорія № 37 Доповідач - Шимків С.С.
Вказує, що оформлення спадщини тільки на ОСОБА_2 є незаконним, як і видача лише їй свідоцтва про право на спадщину. Тому, оскаржувані нею рішення органу місцевого самоврядування підлягають скасуванню.
До того ж, договір дарування ОСОБА_2 своєму синові –
ОСОБА_1 спадкового майна є також незаконним в частині дарування майна, спадкоємцем якого вона є по закону.
Просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вказують, що спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Спадщина відкрилася на неї та позивачку.
Станом на листопад 1996 року ОСОБА_1 у вищевказаному житловому будинку не проживала, оскільки, вийшовши в 1993 році заміж, вибула в господарство свого чоловіка ОСОБА_5, про що свідчасть записи у погосподаорських книгах по Рачинській сільській Раді.
Ще за життя мати поділила між ними все майно. Житловий будинок був виділений їй, так як покійна мати бажала, щоб будинок належав її внуку - ОСОБА_1.
Вказує і на обізнаність позивачки щодо рішень сільської ради від 28
листопада 1996 року та від 23 грудня 2005 року, законність яких вона зараз оспорює, оскільки разом збирали для них документи і забирали ці документи з сільської Ради.
Просять відхилити апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду залишити без зміни.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не зверталася протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Нею не надано належних та допустимих доказів про поважність причини такого незвернення. Не вчиняла вона також відповідних дій, які би свідчили про фактичне прийняття спадщини.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати позивачки та відповідачки.
Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на спірний житловий будинок АДРЕСА_1.
Про відкриття спадщини сторони були обізнані.
Статтею 549 ЦК УРСР, яка діяла на час відкриття спадщини, визначено, що спадкоємець є таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, прийнявши його.
Відповідачка ОСОБА_2, будучи спадкоємницею першої черги і як особа, котра залишилася проживати у вказаному спадковому будинку, прийняла спадщину, вступивши у володіння спадковим майном.
Позивачка, після одруження у 1993 році, вибула із спірного будинковолодіння, перейшовши проживати до чоловіка у цьому ж населеному пункті.
У нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася.
Нею не надано і судом не здобуто належних та допустимих доказів, які би свідчили про те, що вона прийняла спадщину.
Орган місцевого самоврядування при визнанні та оформленні права власності на зазначений вище житловий будинок за відповідачкою ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому повноважень.
ОСОБА_2, будучи повноправним власником будинку, правомірно ним розпорядилася.
З оглянутих погосподарських книг с. Рачин вбачається, що господарство померлої ОСОБА_4 відносилося до робітничої суспільної групи.
Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування чи зміни судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 08 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді : Демянчук С.В.
Собіна І.М.