Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 21 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 21 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5, яке складається з 15/32 частини будинковолодіння по АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд розглянув справі у відсутності відповідача ОСОБА_4, яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, так як проживає у м. Санкт-Петербург РФ. Крім того, суд не врахував, що вона та її брат ОСОБА_3 мають право на обов’язкову частку у спадщині, що відкрилась після смерті їх батька та не зазначив в якій частині рішення стосується кожного із них, чим позбавив їх обов’язкової частки у спадковому майні. Судом не врахував, що право власності на спірний будинок за ОСОБА_5 не зареєстрований. І що саме цей будинок є об’єктом заповідального розпорядження ОСОБА_5
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити повністю.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач має право на спадкування за заповітом будинку в АДРЕСА_1, що належала померлому ОСОБА_5, за виключенням тієї частки будинку, яка становить обов’язкову частку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Разом з тим, судом невірно визначено розмір частки позивача у спадщині за заповітом, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 5/8 частин будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.3 ст.1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб , які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є інвалідами дитинства, а тому відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України незалежно від заповіту, мають право на половину частки, яка належала б кожному із них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Таким чином, обов’язкова частка кожному із них становить 5/48 частин спадкового будинковолодіння. (5/8:3=5/24, 5/24:2= 5/48).
За таких обставин, позивач має право на спадкування за заповітом 5/12 частин спадкового будинку. (5/8 - 5/24 (обов’язкова частка непрацездатних дітей) =5/12).
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що вона та її брат ОСОБА_3 мають право на обов’язкову частку у спадщині, та не зазначив в якій частині рішення стосується кожного із них, чим позбавив їх обов’язкової частки у спадковому майні безпідставні, оскільки суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із позовними вимогами про визнання за ними права на обов’язкову частку у спадщині до суду не звертались.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що право власності на спадковий будинок не було зареєстровано в відділі БТІ, оскільки рішення Костопільського районного суду від 14 жовтня 2008 року, яким встановлено його право власності на Ѕ частину будинку та на 1/8 частину спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, постановлено після його смерті, а тому він і не міг зареєструвати своє право власності на будинок в БТІ.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст..1233,1241 ЦК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду від 21 грудня 2010 року в частині визнання розміру частки ОСОБА_2 у спадковому майні скасувати.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за заповітом в розмірі 5/12 частин будинку по АДРЕСА_1.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :