У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 19 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, поділ майна подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Березнівського районного суду від 19 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, поділ майна подружжя задоволено частково.
Розірвано зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Визначено місце проживання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір’ю ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 250 грн. щомісячно на кожну дитину до їх повноліття.
Виділено у власність ОСОБА_2 холодильник „Норд” вартістю 1254 грн., пральну машину - 989 грн., у власність ОСОБА_1 телевізор вартістю 1254 грн., DVD –програвач „LG” вартістю 450 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 171 грн.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність в частині визначення місця проживання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів на його утримання в розмірі 250 грн., оскільки суд не врахував, що син проживає разом із ним тривалий час і позивачка протягом останнього року не цікавилась сином, умовами його проживання та не відвідувала його. Малолітній син сам попросив забрати його від матері, оскільки вона наносила йому тілесні ушкодження, не забезпечувала продуктами харчування. На даний час позивач не працює, а тому не може забезпечити двох дітей продуктами харчування та одягом. Крім того, суд не допитав свідків, що з’явились в судове засідання, а тому суд неповно з’ясував дійсні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Просить рішення в цій частині скасувати, та ухвалити нове рішення яким визначити місце проживання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 та скасувати стягнення аліментів в сумі 250 грн. на утримання сина ОСОБА_4.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції письмовий висновок про місце проживання дитини органом опіки і піклування не надавався апеляційний суд зажадав від Каменської сільської ради Березнівського району відповідно до ч.5 ст.19 Сімейного Кодексу письмового висновку щодо розв'язання спору.
Згідно письмового висновку від 14 лютого 2011 року орган опіки та піклування вважає за доцільне залишити на вихованні малолітнього ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1
В судовому засіданні апеляційного суду представник органу опіки і піклування підтримав даний письмовий висновок і пояснив, що прийняття такого рішення обумовлене бажанням дитини проживати з батьком.
Разом з тим, представник органу опіки та піклування в судовому засіданні суду першої інстанції висловив думку про те, що в інтересах дитини доцільно визначити місце проживання дитини саме за місцем проживання матері.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов’язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Зазначений принцип міжнародної норми права констатує ту обставину, що малолітня дитина як правило більше потребує саме материнської любові, турботи і розуміння.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких виключних обставин для розлучення малолітнього ОСОБА_4 із своєю матір'ю, а також із своїми братом, і вважає, що місце його проживання має бути визначено з матір’ю ОСОБА_2, що не позбавляє батька права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.
При вирішенні спору колегія суддів враховує, що негативні стосунки, які склалися між сторонами, не можуть впливати на вирішення питання з ким з батьків має проживати дитина, а рівень доходу кожного з батьків не може бути вирішальним, оскільки дитина має право на утримання від другого з батьків, що компенсує різницю.
При встановлених обставинах колегія суддів вважає, що висновок органу опіки і піклування від 14.02.2011 року Каменської сільської ради Березнівського району щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 з батьком не може вплинути на вирішення спору, оскільки не містить будь-яких виключних обставин та обставин, які заслуговують на увагу для розлучення малолітньої дитини з матір'ю та рідними братом.
Доводи апеляційної скарги проте, що дитина проживає разом з відповідачем з 30 грудня 2009 року і по теперішній час і виявляє своє бажання жити разом із батьком не заслуговують на увагу, оскільки це не являється вирішальною обставиною для розлучення дитини з матір’ю.
Крім того, ні судом першої інстанції, ні апеляційної інстанції не встановлено зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами, аморальної поведінки кожного з батьків, що може зашкодити розвиткові дитини.
За таких обставин, суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2
Оскільки суд повно та всебічно з’ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального права, а порушення норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Березнівського районного суду від 19 листопада 2010 року в частині визначення місця проживання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження з матір’ю ОСОБА_2 та стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на його утримання в розмірі 250 грн. щомісячно залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :