ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" лютого 2011 р. Справа № 2a-262/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом державної податкової інспекції в Богородчанському районі до фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1830,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2011 року державна податкова інспекція в Богородчанському районі (надалі–позивач) звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі–відповідач) про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1830,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні відповідачем підприємницької діяльності допущено ряд порушень чинного законодавства «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків та проведення розрахункової операції на суму покупки без застосування розрахункової книжки. За недодержання вищезазначених вимог законодавства України до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1830,00 грн., які на момент подачі позивачем позову до суду відповідачем не сплачені.
25.01.2011 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу 26.01.2011 року для подання заперечення або заяви про визнання позову.
28.01.2011 року відповідач отримав дану копію ухвали про відкриття скороченого провадження.
03.02.2011 року відповідачем на адресу суду направлено заперечення проти позову, яке мотивоване тим, що рішення ДПІ в Богородчанському районі від 30.11.2010 року №0005692303/0 прийняте на підставі статей 17 та 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Однак, зазначає, що згідно з прийняттям Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року внесено зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме статтю 22 даного Закону виключено, а статтю 17 викладено в новій редакції, де передбачено, що за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки в перше, передбачена штрафна санкція розмірі 1 гривні. Відповідач вважає, що дане порушення здійснено в перше, а тому до неї повинна застосовуватись штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 гривня. В зв’язку з вищевикладеним відповідач, просить в задоволенні позову відмовити частково в сумі 1829 грн., а залишити до стягнення штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 гривня.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Враховуючи те, що до суду було подано заперечення відповідача проти заявленого позову поданий державною податковою інспекцією в Богородчанському районі позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1830,00 грн. підлягає розгляду в строк визначений пунктом 4 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
04.02.2011 року позивачем до суду надіслано заяву від 04.02.2011 року №162/10/10 про зменшення позовних вимог з 1830,00 грн. до 1230,00 грн., в зв’язку із сплатою відповідачем частини фінансових санкцій в сумі 600,00 грн. Отже, стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість в сумі 1230,00 грн.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обгрунтований та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.11.2010 року, працівниками державної податкової інспекції в Богородчанському районі проведено перевірку господарської одиниці магазину який розташований АДРЕСА_1 та належить відповідачу, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій.
При здійсненні перевірки встановлені порушення вимог пунктів 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, а саме: проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, невидача розрахункового документа встановленого зразка та невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями виписаними з початку робочого дня. Відповідач з актом перевірки ознайомилася та надала письмові пояснення, у яких вказала, що чек не виписала тому, що забула написати, а також пояснила, що невідповідність готівкових коштів в касі тому, що покупці не беруть чеки.
За результатами перевірки складено акт від 23.11.2010 року №901462, на підставі якого ДПІ в Богородчанському районі прийнято рішення від 30.11.2010 року №0005692303/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1830,00 грн.
Відповідно до абзацу 3 статті 2 зазначеного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахункова операція–це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки–оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
У відповідності до пунктів 2,5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
У відповідності до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 23.11.2010 року №901462 невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у відповідача складає 298,00 грн. У зв’язку з цим, відповідно до ст.22 вищезазначеного Закону до відповідача застосовано фінансову санкцію в п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність в сумі 1490,00 грн., а також проведення розрахункової операції на місці без використання розрахункової книжки складає 347,00 грн. У зв’язку з цим, відповідно до ст.17 вищезазначеного Закону до відповідача застосовано фінансову санкцію у розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів громадян, а саме 340,00 грн. Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій складає 1830,00 грн.
Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач правомірно застосував до нього штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 1830,00 грн.
Приписами статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Щодо посилання відповідача на внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в зв’язку з прийняттям Податкового Кодексу України то суд спростовує, оскільки з частини 1 Розділу ХІХ прикінцевих положень Податкового Кодексу України вбачається, що Податковий Кодекс України набирає чинності з 01.01.2011 року, а порушення вчиненні відповідачем 23.11.2010 року, тобто ще до введення в дію Податкового Кодексу України, а тому станом на 23.11.2011 року регулювалися Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідачем не вжиті заходи до оскарження рішення податкового органу від 30.11.2010 року №0005692303/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1830,00 грн. Однак, відповідач частково погасив заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 600,00 а тому в судовому порядку підлягають стягненню заборгованість в сумі 1230,00 грн. та підтверджуються зворотнім обліком картки платника станом на 03.02.2011 року.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1 на користь державного бюджету штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) гривень, 00 коп.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 07.02.2011 року.