А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и

02.03.2011                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  Марчука О.П. (головуючий), Вотьканича Ф.А., Мишинчук Н.С.

з участю прокурора –  Сирохман Л.І., розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора на вирок     Ужгородського  міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2010 року , яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України,  українка,  мешканка АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою,  непрацююча,     не судима, засуджена за ч.1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України,  українка,  уродженка  м. Ужгорода, мешканка АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою,  непрацююча,    засуджена за ч.1 ст. 190 КК України на 3 (три) роки обмеження волі; за ч.3 ст. 358 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.  

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно до відбуття  ОСОБА_4 призначено   покарання у вигляді  3 (трьох ) років  позбавлення волі .

На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_4 звільнена від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком  1 (один) рік .

Запобіжний заходом    засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4  залишено підписку про невиїзд.

Цивільний позов  ЗФ АКБ “Імексбанк“ задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4  5000 гривень у покриття матеріальної шкоди.

Згідно  вироку  ОСОБА_3,  за попереднім погодженням  з  ОСОБА_4 30.10.2007 року в м. Ужгороді придбала у магазині канцтоварів стандартний бланк довідки про доходи , в який у той же день внесла неправдиві відомості  про те, що ОСОБА_5 працює на ДП “Закарпатський регіональний центр з енергозбереження ” на посаді менеджера  та отримує щомісячну заробітну плату в сумі 2500 гривень, поставила в ній підпис від імені директора та головного бухгалтера підприємства , скріпивши підписи відтиском печатки “Закарпатський регіональний центр з енергозбереження ”.  Виготовивши таким чином підроблений документ , передала його ОСОБА_4 , яка в свою чергу, в листопаді 2007 року  подала його  в ЗФ АКБ “Імексбанк“ , що розташована в м. Ужгороді, вул. Л.Толстого, № 44 з метою незаконного заволодіння грошима  філії банку.  Таким чином, на підставі повідомлених неправдивих відомостей , між ЗФ АКБ “Імексбанк“  та ОСОБА_4  був укладений договір кредиту № 147-07 від 07.11.2007 року, у наслідок чого останній були видані кошти в сумі 5000 гривень, які вона в подальшому не повертала і не повернула, хоча мала можливість це робити.  

          В апеляції прокурор,  не  оспорюючи  висновків суду  щодо фактичних  обставин справи, доведеності вини,   кваліфікації злочину,   порушує  питання  про  скасування  вироку та винесення  апеляційним судом ухвали , якою кримінальну справу  щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закрити на підставі ст. 49 КК України.

 Заслухавши доповідь судді, промову прокурора , який  просив  вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи  сторін,    апеляційний   суд   вважає,   що апеляція   підлягає до задоволення частково  з таких підстав.

Згідно ст. 228 КПК України прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком , зобов’язаний перевірити обставини , зазначені в цій статті , а також чи додержані органом дізнання і досудового слідства інші вимоги цього Кодексу. Одне з передбачених ч.1 ст. 229 КПК України рішень, зокрема про затвердження обвинувального висновку, прокурор або його заступник приймає після того, як перевірить справу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 245, ч.1 ст. 249-1 КПК України, кримінальна справа, що надійшла від прокурора з обвинувальним висновком , постановою судді призначається до судового розгляду за наявності достатніх для цього  підстав. У разі суттєвого порушення прокурором вимог ст.228-232 КПК України суддя призначити справу до розгляду не вправі, а зобов’язаний своєю постановою повернути її прокуророві для усунення виявлених порушень.

Ці вимоги кримінально-процесуального закону прокурором і суддею не додержані. З постанови про затвердження обвинувального висновку від 16.04.2010 року (а.с.181-182) вбачається, що кримінальну справу , яка надійшла з обвинувальним висновком із слідчого відділення   Ужгородського  РВ  ГУМВС  України в Закарпатській області , розглянула одна посадова особа – Ужгородський міжрайонний прокурор  старший радник юстиції Цар І.І., а рішення  про затвердження обвинувального висновку підписане від імені іншої посадової особи  -  заступника  Ужгородського міжрайонного   прокурора . За її змістом дійти до висновку про те, чи були в справі виконані вимоги ст.ст.228 і 229 КПК України  і якщо так, то ким саме, неможливо.

          Суддя, який здійснював попередній розгляд справи, на цю обставину уваги не звернув, питань , зазначених у ст.237 КПК України , під час попереднього розгляду не зясував (а.с. 186-187), отже у нього не було підстав вважати , що вимоги ст.ст. 228-232 цього Кодексу в справі додержані, справа прокурором перевірена, а обвинувальний висновок затверджено в установленому порядку.

          Призначення до судового розгляду справи, в якій  не додержано вимоги ст.ст.228-232 КПК України є таким порушенням кримінально-процесуального закону, яке тягне за собою скасування  ухваленого судом рішення, а тому вирок    Ужгородського міськрайонного   суду  від 14.12.2010 року  підлягає до скасування,  а справа – направленню на новий розгляд, під час якого, окрім їх усунення, необхідно зясувати , перевірити і відповідно оцінити  доводи наведені в апеляції.

          Крім того,  у справі не повно встановлено дані про особу ОСОБА_3. Так, з матеріалів справи вбачається , що вона притягалася до кримінальної відповідальності (а.с.136) , однак, у матеріалах справи відсутній вирок та  дані про те, чи звільнялася вона судом від покарання.

          З цих підстав апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення. Повноваження , передбачені ч.1 ст. 249-1 КПК України цим Кодексом віднесено лише до компетенції судді, який розглядає справу на стадії попереднього розгляду.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд,-

    У  Х  В  А  Л  И  В :

           апеляцію  прокурора задовольнити частково, а вирок  Ужгородського  міськрайонного суду Закарпатської області від 14.12.2010 року   щодо  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  скасувати ,  справу направити на новий судовий розгляд  до того ж суду іншим суддею зі стадії попереднього розгляду.

         Запобіжним заходом щодо     ОСОБА_3 та ОСОБА_4   залишити   -  підписку про невиїзд.

Судді: