Справа № 2-а-53/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                                Турійський районний суд

                                                                                                    Волинської області

в складі:головуючого-судді                                                                      Шмідта С.А.

при секретарі                                                                      Веремчук Л.Ю.

з участю позивача                                                                                          ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2  до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магеля Дмитра Валерійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення-,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до Турійського районного суду Волинської області з вищевказаним адміністративним позовом, покликаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Як зазначено у позовній заяві, постановою інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магеля Д.В. серії ВК1 № 012916 від 29 січня 2011 року на ОСОБА_2 накладено за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він всупереч вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України 29 січня 2011 року о 03 год.        50 хв., керуючи на 373 км автодороги сполученням Київ-Чоп в с.Панталія Дубенського району Рівненської області автомобілем марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год і тим самим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на  23 км/год.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_2 скаржиться на те, що він власноручно у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що бажає, щоб розгляд справи про дане адміністративне правопорушення було проведено за місцем його проживання у присутності захисника. Однак інспектор ДПС, ігноруючи право позивача на захист, виніс постанову відносно ОСОБА_2 та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. У зв’язку з наведеним позивач просив визнати незаконною та скасувати вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення, а справу про вчинене ним адміністративне правопорушення надіслати для повторного розгляду за місцем його проживання.

Відповідач – інспектор ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магель Д.В. в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, при цьому про причини своєї неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі не клопотав, заперечень проти позову не подав, у зв’язку з чим судом відповідно до вимог ст.128 КАС України визнано за можливе здійснювати розгляд даної адміністративної справи за відсутності відповідача.

В ході судового розгляду позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю та з підстав, зазначених у позовній заяві, при цьому також підтвердив у своїх поясненнях наведені у позовній заяві факти, категорично заперечив факт перевищення ним 29 січня 2011 року о 03 год. 50 хв. в с.Панталія Дубенського району Рівненської області встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті під час керування автомобілем марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У зв’язку з цим просив визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магеля Д.В. серії ВК1 № 012916 від 29 січня 2011 року про накладення на нього адміністративного стягнення та направити справу на новий розгляд за місцем його постійного проживання.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані ним докази, вважає позов ОСОБА_2 підставним та таким, що підлягає до задоволення повністю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов’язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу, а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Так, судом встановлено, що 29 січня 2011 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магелем Д.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 012916, згідно з яким 29 січня 2011 року о 03 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи на 373 км автодороги сполученням Київ-Чоп в с.Панталія Дубенського району Рівненської області автомобілем марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год і тим самим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.18). Дане правопорушення було зафіксовано  у протоколі на підставі замірів швидкості технічним приладом «Візир» № 0812433.

На підставі вищевказаного протоколу постановою цього ж інспектора ДПС серії ВК1 № 012916 від 29 січня 2011 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год (а.с.2).

При цьому відповідачем не надано суду доказів того, що вказаний у протоколі вимірювач швидкості сертифікований та своєчасно пройшов державну повірку, у зв’язку з чим дійсно є придатним для застосування. За таких обставин згаданий протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати єдиною та достатньою підставою для визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

З фотознімку, виготовленого 29 січня 2011 року о 03 год. 49 хв. 58 сек. приладом № 0812433 (а.с.19), неможливо встановити марку та державний номер транспортного засобу, який рухається зі швидкістю 83 км/год, а також місце фіксації цієї події. З огляду на це суд не визнає цей фотознімок як доказ перевищення саме позивачем встановленої швидкості руху.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

          Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України адміністративні  справи  з  приводу  оскарження  правових актів індивідуальної дії,  а також дій чи бездіяльності  суб'єктів владних  повноважень,  які  прийняті (вчинені,  допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за  вибором  позивача  адміністративним  судом за зареєстрованим у встановленому  законом  порядку  місцем  проживання  (перебування, знаходження)  цієї  особи-позивача,  або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача,  крім  випадків,  передбачених  цим Кодексом.  Якщо  така  особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні,  тоді справу вирішує адміністративний  суд за місцезнаходженням відповідача.

Як пояснив суду позивач, при складанні вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, ОСОБА_2 було заявлено клопотання про розгляд даної справи про адміністративне правопорушення за місцем його постійного проживання і в присутності захисника, на що відповідач порушивши право позивача на захист, виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Такі пояснення позивача об’єктивно підтверджуються вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.18), з якого вбачаються наведені вище позивачем доводи.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач порушив право позивача давати пояснення, надавати докази на підтвердження своїх доводів, скористатися правовою допомогою.

За таких обставин постанова серії ВК1 № 012916 від 29 січня 2011 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням вимог ст.245, ч.1 ст.268 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно нього – направленню органу, який виніс оскаржувану постанову, на новий розгляд, в ході якого мають бути усунені вищезгадані порушення і прийняте законне та справедливе рішення.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч.5 ст.288 КУпАП, а будь-яких інших судових витрат у справі сторони не понесли та вимог про їх відшкодування не заявляли.

Керуючись ст.ст.11, ч.2 ст.71, 86, 161, 163 КАС України, ст.ст.245, 268, п.2 ч.1 ст.293 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магеля Дмитра Валерійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адмініфстративного стягнення, задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України в Рівненській області Магеля Дмитра Валерійовича серії ВК1 № 012916 від 29 січня 2011 року про накладення на ОСОБА_2     адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП..

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_2 надіслати на новий розгляд начальнику ВДАІ (з обслуговування смт.Турійськ і Турійського району) та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВС України у Волинській області.

Постанова суду є остаточною, скарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий: