ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2011 р. Справа № 2a-4297/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Джоган О.В.
від відповідача: Цуркан В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі
до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області
про скасування постанови від 19.11.2010 р. та постанови ВП №20110094 від 12.08.2010 р.,-
ВСТАНОВИВ:
07.12.2010 року управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі (надалі–позивач) звернулося в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області (надалі–відповідач) про скасування постанови від 19.11.2010 р. та постанови ВП №20110094 від 12.08.2010 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, 12.08.2010 року старшим виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області винесено постанову про накладення штрафу в сумі 340 грн. за невиконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року згідно виконавчого листа Рожнятівського районного суду №2а-411 від 01.07.2010 року. Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернувся з скаргою до в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Івано–Франківській області, однак у задоволенні даної скарги було відмовлено. Не погоджуючись із постановою в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Івано–Франківській області від 12.09.2010 року, позивач звернувся зі скаргою до начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області, однак постановою від 19.11.2010 року в задоволенні скарги позивачу було відмовлено. Позивач не погоджується з даними рішеннями органів державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області, вважає, що вони прийняті в супереч вимог статті 170 КАС України та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та пояснила суду, що позивач скористався своїм правом на роз’яснення судового рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 року, оскільки резолютивна частина рішення, яке підлягало виконанню позивачем не була зрозумілою, що стало підставою для звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду. Зазначила, що після роз’яснення Львівським апеляційним адміністративним судом вищезазначеного рішення, позивач негайно виконав дане рішення. Також зазначила, що позивач повідомив відповідача про те, що він звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду за роз’ясненням судового рішення від 14.06.2010 року. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив з наступних підстав. 07.07.2010 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження та надано добровільний термін для виконання до 14.07.2010 року, однак позивачем у зазначений термін постанова залишилась без виконання. Зазначив, що відповідачем отримано лист про те, що позивач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду за роз’ясненням судового рішення від 14.06.2010 року, оскільки позивачу не зрозуміла резолютивна частина, а саме за якій період потрібно виконувати виплату. Однак на думку представника відповідача дана постанова є зрозумілою, відносно того, що потрібно виконувати та що зобов’язувати боржника. При цьому стверджує, що звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду за роз’ясненням судового рішення не є підставою для зупинення виконавчого провадження. Також зазначив, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконує рішення то державний виконавець у відповідності до статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» вправі накласти на боржника штраф, вважає такі дії правомірними, та такими, що відповідають вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також, частинами 1, 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частина 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду про роз’яснення судового рішення вищезазначеного суду від 14.06.2010 року по справі № 16574/10/9104, яким зобов’язано позивача здійснити нарахування та виплату пенсії в зв’язку з втратою годувальника. 16.08.2010 року Львівським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу про роз’яснення судового рішення даного суду від 14.06.2010 року по справі № 16574/10/9104, якою заяву позивача було задоволено частково. (а.с.23-26)
У відповідності до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Однак, всупереч вищезазначеної норми старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції в Івано–Франківській області 12.08.2010 року винесено постанову ВП №20110094 про накладення штрафу за недобровільне виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року згідно виконавчого листа Рожнятівського районного суду №2а-411 від 01.07.2010 року, яким надано позивачу строк для добровільного виконання до 14.07.2010 року. (а.с.10) Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до з скаргою до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області. 19.11.2010 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано–Франківській області винесено постанову №04-13/22 про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою скаргу позивача залишено без задоволення. (а.с.9)
Як вбачається з матеріалів справи управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі двічі повідомляло відповідача про те, що постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 року буде виконано після роз’яснення судового рішення. (а.с.27-28)
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Щодо посилання в судовому засіданні відповідача на ту обставину, що звернення позивача до Львівського апеляційного адміністративного суду не є підставою для зупинення провадження, то суд спростовує дану обставину, оскільки у відповідності до статті 170 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувані постанови прийняті в супереч всупереч вимог чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 19.11.2010 року №04-13/22 про наслідки перевірки виконавчого провадження та постанову підрозділу примусового виконання від 12.08.2010 року ВП №20110094 про накладення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 17.01.2011 року.