ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" січня 2011 р. Справа № 2a-4307/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Василик А.М.
відповідач: не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції
до відповідача: Городенківського підрозділу "Пісковик" управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Івано-Франківського міськжитлокомунуправління
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 2621,05 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
07.12.2010 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції (надалі–позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Городенківського підрозділу "Пісковик" управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Івано-Франківського міськжитлокомунуправління (надалі–відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 2621,05 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі являється страхувальником– платником страхових внесків до Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції Івано– Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак станом на 14.10.2010 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 2621,05 грн. Зазначив, що дана заборгованість визнається відповідачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення наявними в матеріалах справи, своїм правом подання заперечення на адміністративний позов не скористався. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності суду не направляв. Відповідно до змісту ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач по справі включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та зареєстрований 27.08.2003 року в Снятинськоій міжрайонній виконавчій дирекції Івано–Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як платник страхових внесків.
Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі–Закон) фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Пункт 2 частини 2 статті 27 Закону є спеціальною нормою, якою передбачено що страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту 2.1.1 Розділу 2 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності обов’язковому взяттю на облік в якості страхувальника Фонду підлягають підприємства, установи, організації, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповноваженого ним органу.
Пунктом 4.1 вищезазначеної Інструкції передбачено, що страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов’язкових платежів.
Згідно поданого позивачем звіту до Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції Івано–Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Ф4 ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року вбачається, що до відшкодування підлягають кошти в сумі 5530,82 грн. Однак як вбачається з адміністративного позову та прохальної частини адміністративного позову сума простроченої заборгованості по страхових внесках, яка підлягає стягненню становить 2621,05 грн. Дана заборгованість визнається відповідачем, що підтверджується звітом Ф4 ФСС з ТВП за 9 місяців 2010 року за підписом керівника даного підприємства та головного бухгалтера.
Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. За таких обставин, суд вважає, що позов обгрунтований та такий, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Городенківського підрозділу «Пісковик»управління по випуску шляхово–будівельних матеріалів Івано–Франківського міськжитлокомунуправління, вул.Шевченка, 99, с.Стрільче, Городенківський район, Івано–Франківська область, 78141, код ЄДРПОУ 26342703 на користь Снятинської міжрайонної виконавчої дирекції Івано–Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 2621 (дві тисячі шістсот двадцять одну гривню) 05 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 10.01.2011 року.