Судове рішення #13668013

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "13" січня 2011 р.                                                    Справа № 2a-4333/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Кишинського М.І.

          при секретарі  Дякун М.М.

          за участю сторін:

  представника позивача: Гавадзина М.В.

  відповідач: не з'явився.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Державної податкової інспекці в Тисменицькому районі      

          до відповідача:  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  

          про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 1542,80 грн,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

08.12.2010 року державна податкова інспекція в Тисменицькому районі (надалі– позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі–відповідач) про стягнення адміністративно– господарських  санкцій в сумі 1542,80 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що при здійсненні відповідачем підприємницької діяльності допущено порушення пунктів 12, 13 статті 3 та статей 6, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та Постанови кабінету Міністрів України №1269 від 26.09.2001 року «Про порядок ведення книги обліку доходів і витрат». За недодержання вищезазначених  вимог законодавства України до відповідача було застосовано адміністративно–господарські санкції в 1542,80 грн., які на момент подачі позивачем позову до суду відповідачем не сплачені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення в матеріалах справи, своїм правом подання заперечення на адміністративний позов не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або інші причини неявки суду не направив. Відповідно до змісту ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Судом встановлено, що 21.10.2010 року, податковими інспекторами-ревізорами ДПА в Івано–Франківській області проведено перевірку колиби «ІНФОРМАЦІЯ_1» яка розташована АДРЕСА_1 та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

При здійсненні перевірки встановлені порушення вимог пунктів 12, 13 ст. 3, ст.ст.6, 9  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон),  а саме: порушення порядку проведення розрахунків в сфері торгівлі, зокрема: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані встановленому порядку (невідображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат на суму 582 грн.), а також не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведенні розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.(а.с.8-9) Відповідач з актом перевірки ознайомився та надав письмові пояснення, у яких вказав, що книга обліку доходів і витрат відсутня. (а.с.11).

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2010 р. № 610/09/19/23/НОМЕР_1, на підставі якого ДПІ в Тисменицькому районі прийнято рішення від 29.10.2010 р. №0001392310 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1543,00 грн., (а.с.13).

Відповідно до абзацу 3 статті 2 зазначеного Закону розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону визначенням,  розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт  продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Положенням пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти   господарювання,   які   здійснюють розрахункові  операції  в  готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при   продажу   товарів   (наданні   послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести  у  порядку,  встановленому  законодавством, облік товарних  запасів  на  складах  та/або  за  місцем  їх реалізації, здійснювати продаж лише  тих  товарів,  які відображені в такому обліку,  за  винятком  продажу  товарів особами, які відповідно до

законодавства  оподатковуються за правилами,  що не передбачають ведення  обліку  обсягів  реалізованих  товарів.  

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові  операції  в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при   продажу   товарів   (наданні   послуг)   у  сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати  відповідність  сум  готівкових  коштів  на місці проведення розрахунків сумі коштів,  яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової  книжки  -  загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік   товарних   запасів  фізичною  особою  - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством,

а  юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у  порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом)  бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням   особливостей,   встановлених  для  суб'єктів  малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються  за  правилами,  що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

У відповідності до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 21.10.2010 р. 610/09/19/23/НОМЕР_1 невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків відповідача складає 75,76 грн. У зв’язку з цим, відповідно до ст.22 вищезазначеного Закону до відповідача застосовано фінансову санкцію в п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - 378,80 грн., а також ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання складає 582 грн. У зв’язку з цим, відповідно до ст.21 вищезазначеного Закону до відповідача застосовано фінансову санкцію у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації в сумі 1164 грн. Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій складає 1542,80 грн.

Оскільки відповідачем не були виконані вимоги пунктів 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позивач правомірно застосував до нього штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 1542,80 грн.

Приписами статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідачем не вжиті заходи до оскарження  рішення податкового органу від 29.10.2010 р. №0001392310 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1542,80 грн., а також не сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1542,80 грн., а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                             ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, іден.код НОМЕР_1 в дохід державного бюджету адміністративно-господарські санкції у розмірі 1542 (одна тисяча п'ятсот сорок дві) гривні 80 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.


          

          Суддя:                                                                                          Кишинський М.І.

          


          Постанова складена в повному обсязі 17.01.2011 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація