Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-1176/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Ковальчук С.Я.

                        Доповідач Савченко  С. О.   

постанова

Іменем України

24/02/2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

Головуючої судді –Белінської І.М.

          Суддів –Савченко С.О., Гайсюка О.В.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про визнання незаконною бездіяльність органу державної влади та зобов’язати відповідача вчинити певні дії,   -

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

встановила :

           06 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з  позовом про визнання незаконною бездіяльність органу державної влади та зобов’язати відповідача вчинити певні дії.

           Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії з 2006 року –по 2009 рік.   

           Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2010 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в загальному порядку, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року,  в межах строків позовної давності, передбачених ЦПК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано. Також судом безпідставно поновлено строк звернення до суду, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

            Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

            Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

             Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачці повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             Посилання в апеляційній скарзі на відсутність норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України “Про прожитковий мінімум” передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

                 Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних так чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

    Як вбачається із заперечень на позов, відповідач просив застосувати строк позовної давності та відмовити в позові (а.с.15).

    Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність поновлення позивачці строку звернення до суду, однак погодитися з таким висновком суду не можна. Порушення прав позивачки відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а тому у неї було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду. Доводи позивачки щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.  За таких обставин підстави для поновлення строку звернення до суду, відсутні.

   Позивач звернулась до суду в порядку цивільного судочинства 06 квітня 2010 року , а тому враховуючи трьохрічний строк звернення до суду, її права підлягають захисту з 09 липня  2007 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії в період з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

   Суд помилково задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за періоди з  01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року, тому в позові щодо перерахунку за цей період необхідно відмовити.

   За таких обставин рішення суду підлягає зміні.

   Керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ст.207 КАС України, колегія суддів,-

постановила:

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області задовольнити частково.

    Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 22 квітня 2010 року змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

    Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  за період з 09 липня 2007 року по  31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

   Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та частини 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з  урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

   В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

   Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: