Справа № 2-а-106/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 лютого 2011 року                                        Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                        Бондаренко О.І.

при секретарі :                                        Штойко О.П.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Олійника Олександра Сергійовича про визнання не чинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Олійника О.С. про визнання не чинною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 09.12.2010 року відносно нього відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ1 №143135 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №040302 про притягнення його до адміністративної відповідальності за  ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі триста гривень.

Зазначену постанову позивач вважає необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 245, 251, 272, 280 КпАП України та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень з наступних підстав.

09.12.2010 року о 07 год. 55 хв. позивач рухаючись в м. Вінниці по вул. Зодчих подій в напрямку вул. Свердлова, приблизно за 50 м після пішохідного переходу, виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу. Причиною зупинки на думку інспектора стало ніби то перевищення позивачем швидкості, за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч.1 КпАП України, але такі твердження на думку останнього є необґрунтовані та безпідставні. Так, швидкість автомобіля ОСОБА_1 по показам спідометра складала приблизно 47 км/год. і він діяв в рамках ч. 1 ст. 122 КпАП України. Крім того, перед пішохідним переходом позивач зупинився, оскільки пропускав пішохода і після початку руху (на відстані 50м) ніяк не міг би розігнати автомобіль до швидкості 67 км/год. до місця зупинки інспектором ДАІ. Також, коли позивач тільки розпочав рух, одразу після пішохідного переходу, його обігнав інший автомобіль марки «АУДІ А6». Однак, інспектор ДАІ даний автомобіль не зупинив.

Позивач також зазначив, що швидкість його автомобіля вимірювалась приладом «Беркут», який не є автоматичним засобом, оскільки знаходився у співробітника ДАІ і безпосередньо ним керувався, в ньому відсутня технічна можливість для ідентифікації транспортного засобу, швидкість якого вимірюється, в ньому відсутні функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

За наведених обставин позивач просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.    

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, згідно наданої заяви просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, змін та доповнень не має, просить їх задоволити.

Інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Олійник О.С. в судове засідання не з’явився, хоча повідомлявся судом про дату, час і місце слухання адміністративної справи належним чином у встановленому Законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

В зв’язку з цим суд розглядає справу у відсутності відповідача, оскільки наявних у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін, відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі встановлених судом фактів та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 09.12.2010 року інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Олійником О.С. було винесено постанову Серії АВ1 №040302 в справі про адміністративне порушення відповідно до якої на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за скоєння порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, про що свідчить її відповідна копія (а.с.3).

Постанова по справі про адміністративне порушення була винесена в зв’язку з тим, що 07 год. 35 хв. в м. Вінниці по вул. Зодчих водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «DAEWOO LANOC», номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 67 км/год., перевищив швидкість на 27 км/год., порушивши при цьому п.12.10 ПДР України, фіксування правопорушення проводилось за допомогою приладу «Беркут»№0801154, про що свідчить копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1№143135 від 09.12.2010 року (а.с.2).

У відповідності до ст. 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.6. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: доручено виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 4 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до вимог п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України від 22.10.2003 року №1217, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 143135 від 09.12.2010 року вбачається, що відповідачем в порушення вимог п. 2.13 вказаної Інструкції до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюванні, як того вимагає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність».  

Інспектором ДАІ не було взято до уваги пояснення водія ОСОБА_1, відповідно до яких він не погодився з тим, що вчинив правопорушення, не з'ясовано, чи винен позивач у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим було порушено вимоги ст. 280 КпАП України.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, постанова серії АВ1 № 040302 від 09.12.2010  року  в справі про адміністративне порушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 300 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП  є такою, що не відповідає вимогам Закону, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 14, 17, 18, 70, 71, 79, 86, 102, 158 - 163, 167, 171-2  КАС України, ст.ст. 122, 251, 256, 288, 293 КпАП України, суд –

Постановив:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

          Скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Олійника Олександра Сергійовича серії АВ1 № 040302 від 09.12.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 300 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, закривши провадження в справі про адміністративне правопорушення.

          Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: