Справа № 2-805/11

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Кирей О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Підприємства "Фінансова Консалтингова Група" до ОСОБА_3, за участі третіх осіб Публічного Акціонерного Товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ", ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач Підприємство «Фінансова Консалтингова Група»  звернулось  до суду і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 03 березня 2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та Підприємством «Фінансова Консалтингова Група», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за №867, визнати недійсним договір про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 26 травня 2005 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №2128, повернути Підприємству «Фінансова Консалтингова Група»  приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу : квартира загальною площею 238,90 кв., що знаходиться    за  адресою АДРЕСА_1    . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений договір не спрямований на отримання прибутку та задоволення потреб засновника,а отже суперечить цілям діяльності позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 вимоги позивача не визнав, пояснивши, що укладений сторонами договір та внесені до них зміни відповідали   їх інтересам.

Представник третьої особи ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» Атаманенко О.П. заперечував проти задоволення вимог позивача,вказуючи на те, що договір укладено з дотриманням  норм чинного законодавства,  а також зробив заяву про застосування наслідків пропуску позивачем  встановленого строку позовної давності.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, своїх заперечень по суті спору не подала.  

Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи ,вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів  можуть бути визнання  правочину недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства,а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст..92 ЦК України орган чи особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.   

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.  Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що засновником Підприємства «Фінансова Консталтингова Група» є Благодійна  організація "Фонд сприяння інвестиціям та приватизації".

Згідно протоколу №3 загальних зборів учасників Підприємства «Фінансова Консталтингова Група» - БО "Фонд сприяння інвестиціям та приватизації"в особі Типченко В.Г.   від 08 лютого 2005 року, було вирішено продати квартиру АДРЕСА_1 по ціні 1 681 737 грн. та уповноважено  директора Гуленко В.В. підписати від імені Підприємства договір купівлі-продажу.

03 березня 2005 року  Підприємство «Фінансова Консталтингова Група» , від імені якого діяв Гуленко В. Б. та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Продаж квартири було вчинено за 1 681 737 (один мільйон шістсот вісімдесят одну тисячу сімсот тридцять сім) гривень, які продавець отримав від покупця до підписання цього договору. Оплата витрат понесених з відчуження квартири вираховувалась з зазначеної суми.

Згідно протоколу №5 загальних зборів учасників Підприємства «Фінансова Консалтингова Група» - БО "Фонд сприяння інвестиціям та приватизації"в особі Типченко В.Г.  від 18 травня 2005 року було вирішено внести зміни до договору купівлі-продажу  квартири АДРЕСА_1 від 03 березня  2005 року, а саме продати вищевказану  квартиру по  ціні 168 173,70 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто сімдесят три гривні 70 коп.) , а також було уповноважено Гуленко В.В. підписати  від імені підприємства  зміни до договору.    

26 травня 2005 року між Підприємством «Фінансова Консталтингова Група» , від імені якого діяв Гуленко В. Б. та ОСОБА_3 було укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири , а саме п. 4 викладено в новій редакції: «Цей продаж вчинено за 168 173 гривні 70 коп., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору.» Зазначені зміни були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 26.05.2005р. та зареєстровано за №2128 та  є невід»ємною частиною договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 03 березня 2005 року за реєстрованим №867.      

Оцінивши встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки  особи, яку він представляє.

Відповідно до ст..241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки  особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання.

Під час судового розгляду не встановлено порушень закону  або перевищення наданих директору Гуленко В.Б. повноважень щодо укладення договору купівлі-продажу та внесення до нього змін.  

Відповідно до ст.. 257 ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Вдповідно до ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.    

Перебіг позовної давності в даному випадку почався відповідно 03 березня та 26 травня 2005 року та закінчився відповідно 03 березня та 26 травня 2008 року. До суду позивач звернувся лише 25 грудня 2010 року, тобто з пропуском встановленого строку.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16,203,215,257,267ЦК України, ст.ст. 8,10,11,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги Підприємства "Фінансова Консалтингова Група" до ОСОБА_3, за участі третіх осіб Публічного Акціонерного Товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ", ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна, -залишити без задоволення.   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києві через районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення -в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                            Л. І. Цокол