26.09.2024                                227/159/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року                                                                 м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді                                Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання        Коверченкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Трун О.В. звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до відповідача ТОВ «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», 11.11.2020 року був звільнений за власним бажанням. Позивачем було подано позов до ТОВ «Краснолиманське», оскільки при звільненні підприємство не провело з ним остаточний розрахунок по виплаті заробітної плати, яка передбачена ст. 116 КЗпП України, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та 24.11.2024 року ТОВ «Краснолиманське» виконало вказане рішення в повному обсязі. Позивач, відповідно до ст.117 КЗпП України, просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2023 року по 13.09.2023 року.

Ухвалою суду дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони повідомлялись про відкриття провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що в матеріалах справи маються відповідні повідомлення.

ТОВ «Краснолиманське» правом на надання відозву не скористалося, про причини не подання відозву суд не повідомляло. Крім того, судом витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519) відомості про середньоденний заробіток ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на момент звільнення (11.11.2020 року.). Водночас відповідачем не виконано вказаний обов`язок, про причини неможливості подання вказаних відомостей, у строк встановлений судом, відповідач не повідомив.

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України,  у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

       У зв`язку з наведеним, суд вважає за доцільним визнати обставини встановленими і виходити з того, що середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні складає 119315 (сто дев`ятнадцять тисяч триста п`ятнадцять гривень) 63 коп, із розрахунку: середньоденна заробітна плата позивача 879,11 гривень х 133 робочих днів), вказані відомості містяться в довідці за формою ОК-5, де зазначено, що розмір заробітної плати позивача за вересень та жовтень 2020 року (останні два місяці роботи, що передують звільненню) становить 12277,37 грн та 9700,36 грн відповідно. Згідно довідки відповідача про спуски № 88 арх, кількість відпрацьованих позивачем днів в вересні – 21 дні, в жовтні – 4 дні. Середньоденний заробіток позивача становить 879,11 грн ((12277,37 грн + 9700,36 грн ) / (21 день + 4 дні)).

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем та 01.11.2020 року його звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.10.2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов`язано ТОВ «Краснолиманське» виплатити йому заборгованість по заробітній платі в розмірі 62596,32 гривень

Відповідно до платіжної інструкції №2789, яка була долучена позивачем до позовної заяви, сума заборгованості по заробітній платі в розмірі 62596,32 гривень, була перерахована позивачу 24.11.2024 року.

Як встановлено судом, середній заробіток ОСОБА_1 на дату звільнення склав 879,11 грн

Згідно із ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Висовуючи вимогу про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач зазначає період затримки з 13.03.2023 (з моменту доставки позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС відповідача) до 13.09.2023

Період розрахунку відшкодування, передбачений ст.117 КЗпП України, обмежений, він повинен бути не більше шести місяців.

Позивач, з урахуванням встановленого строку ст.117 КЗпП України, має право на отримання відшкодування за період з 13.03.2023 по 13.09.2023, що буде дорівнювати 119315, грн. 15 коп., із розрахунку: 133 робочих дні х 879,11 грн. (середній заробіток позивача).

З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, враховуючи розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц, від 13.05.2020 у справі № 810/451/17, від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17.

Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки виплати такої заборгованості, граничний шестимісячний період для стягнення середнього заробітку за час затримки, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи, визначення розміру відповідальності відповідача в сумі 62 596,32 грн., яка і підлягає відшкодуванню з роботодавця.

Крім того, слід враховувати роз`яснення, наведені у абз.5 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року у відповідності до яких, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

У зв`язку з викладеним суд дійшов переконливого висновку, що з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 слід стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 62 596,32., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою, сплачується судовий збір, який становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір задоволених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 62 596,32 грн., 1% ціни позову становить 625,96 грн., що є меншим від визначеного ЗУ «Про судовий збір» мінімального розміру судового збору.

Позивач звернувся через систему «Електронний суд», сплатив судовий збір в розмірі 968,96 грн., з цих підстав з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 625,96 грн., а різницю в сумі 343,00 грн. залишити за позивачем.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН№4119 від22.03.2019 року), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, м. Родинське, вул. Перемоги, буд. 9; код ЄДРПОУ 32281519) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 62 596,32 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість гривень 32 копійки), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 625,96 грн. (шістсот двадцять п`ять гривень 96 копійок).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                        С.А. Притуляк

26.09.24