РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011  року                                   м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області  

у складі  головуючого судді  Гавриш  М.З. при секретарі    Єгоровій Л.І.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за позовною заявою  ОСОБА_1 до Кілійської  міської ради про визнання права власності на  майно

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1  звернулась до суду  30.11.2007 року з позовом про визнання права власності  на спадкове майно після смерті  тітки по батьківській лінії ОСОБА_2,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_4, спадковим майном якої  є земельна ділянка  площею 3,02 га  на території Кілійської міської згідно Державного акту на землю  серії РІ № 450872  виданого Кілійською міською радою11.03.2001 року  та  житловий будинок АДРЕСА_1, реєстрація права власності на який за життя спадкодавця не відбулась.

 Сторони в судове засідання не з’явились, подали відповідні заяви про розгляд справи  у їх відсутність. Відповідач позов визнав повному обсязі, про що зазначив в клопотанні про розгляд справи у відсутність представника.

Вивчивши матеріали справи  та дослідивши наявні  в справі докази судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4, який помер  ІНФОРМАЦІЯ_2  в м.Кілія Одеської області ( свідоцтво про смерть  сер.НОМЕР_2  видане відділом РАЦС Кілійського РУЮ Одеської області, актовий запис про смерть № 208 від 14.07.1982 року)  вказаний батьком в актовому запису, складеному райбюро ЗАГС м.Кілія   № 297 від 30.09.1958  про народження ОСОБА_1.

Батьками  ОСОБА_4  згідно архівної довідки Державного архіву Одеської області  № 1951 від 21.10.2010 року   в метричній книзі Св. Дмитрівської  церкви 3 округу  м.Кілія Ізмаїльського повіту  згідно запису № 42 від 04 жовтня 1931 року  вказані  ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_2 померла  ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Кілія Одеської області( свідоцтво про смерть  НОМЕР_1  видане відділом  РАЦС Кілійського району  15.06.1998 року). Батьками  ОСОБА_2 згідно архівної довідки Державного архіву Одеської області  № 1951-А від 21.10.2010 року   в метричній книзі Св.Дмитрівської  церкви 3 округу  м.Кілія Ізмаїльського повіту  згідно запису № 44  від 15 серпня 1926 року  вказані  ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_2  спадкова справа не відкривалась , про що свідчить повідомлення Кілійської державної контори  за № 1689 від 19.11.2010 року

Факт спорідненості  ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які є рідними  братом та сестрою, суд визнає доведеним.  За правилами ст. 530 ЦК в ред. 1963 року  спадкоємцем  2 черги після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1   мав бути її брат,  ОСОБА_4 який  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2.  В зв’язку зі смертю останнього до  відкриття спадщини  після смерті ОСОБА_2 право на спадщину має її племінниця, ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва  про право власності на житловий будинок , виданого виконавчим комітетом Кілійської міської ради  23.05.1974 року , житловий будинок  по АДРЕСА_1 за життя належав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.  З матеріалів справи  вбачається, що  в порядку ст.549 ЦК в ред. 1963 року  спадщину після смерті  останнього прийняла його дружина, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1  і на момент  власної смерті  фактично   володіла  всім житловим будинком по АДРЕСА_1 1954  року забудови, який за даними технічної інвентаризації станом на 03.09.2007 року склався в цілому  з:  літ. – житлового будинку,  літ. Б- кухні, літ. В, Г- кладових, літ. Д,Ж – сараїв, літ. Е - погребу, літ. И- убиральні, № 1-5,І надвірних споруд, фактично розташованих на земельній ділянці площею 4873 кв.м., правовстановчі документи на який за життя спадкодавця  виготовлені не були, реєстрація права власності не проведена.

Крім того,  ОСОБА_2  володіла на момент смерті  земельною  ділянкою для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва  площею 3,02 га в межах згідно з планом на території Кілійської міської ради  на підставі Державного акту  на право приватної власності  на землю  серії Р1 № 450872 виданого  Кілійською міською радою 11.03.2001 року  та зареєстрованого  в Книзі записів  державних актів  на право приватної власності на землю за № 1694.

Згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року земельним ділянкам на які  виготовлялися державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року кадастрові номери не присвоювались,  інформація по земельним ділянкам до АС ДЗК не вносилась. Свідоцтво про право на спадщину  на земельну ділянку,   цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  нотаріальне оформлення  спадщини  неможливе в зв’язку з відсутністю  Витягу з державного реєстру земель.

   З огляду на  обставини справи та наявні  в справі докази суд визнає доведеним, що:

- на момент смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3  в м.Кілія Одеської області   останній, та  його дружина, ОСОБА_2  фактично володіли  на праві спільної  власності в рівних частках  житловим будинком  з господарськими будівлями та надвірними спорудами,  розташованим  по АДРЕСА_1 і відповідно  спадковим майном  померлого  ОСОБА_3  є ? частка вищезазначеного житлового будинку , реєстрація права спільної власності на який за життя спадкодавця не відбулась;

- до складу  спадкового майна  ОСОБА_2,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кілія Одеської області  входив  весь житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами  по АДРЕСА_1,  яким  остання фактично володіла  , в тому числі власною ? часткою  в спільній власності з   чоловіком, ОСОБА_3, померлим  ІНФОРМАЦІЯ_3 та  успадкованою після смерті останнього ? часткою вказаного  житлового будинку , реєстрація права власності на який за життя спадкодавця не відбулась. Крім  того, до складу спадкового майна ОСОБА_2  входила земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державний акт на яку був виданий до  01.09.2003 року,  кадастровий номер якій не  був  присвоєний  і  інформація  до АС ДЗК не внесена;

- спадкоємцем  майна   ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є  ОСОБА_1,  батько якої, ОСОБА_4, рідний брат ОСОБА_2  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкова справа після смерті  Сарапанюк ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою не заводилась, в передбачений законом строк  до Кілійської державної нотаріальної контори ніхто не звертався.

                    Оскільки  за життя спадкодавця  державна  реєстрація права власності на  нерухоме майно, яким він фактично володів не відбулась ,   нотаріальне оформлення права на спадкове  майно не можливе. Іншого, крім судового, порядку  визнання за позивачем права на   спадкове майно  законом не передбачено.

Фактичні обставини  справи підтверджені належними доказами, відповідач позов визнає в повному обсязі , права та законні інтереси  інших осіб не порушуються, тому, зважаючи на вищезазначене, керуючись   ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК суд

ВИРІШИВ :

Позов  задовольнити.

Визнати  за ОСОБА_1 право власності за спадщиною по закону після смерті ОСОБА_2, яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 на:

- весь житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами по АДРЕСА_1, який складається в цілому з : літ. – житлового будинку,  літ. Б- кухні, літ. В, Г- кладових, літ. Д,Ж – сараїв, літ. Е - погребу, літ. И- убиральні, № 1-5,І надвірних споруд, фактично розташованих на земельній ділянці площею 4873 кв.м., правовстановчі документи на який за життя спадкодавця  виготовлені не були, реєстрація права власності не проведена.

- земельну ділянку  для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва( кадастровий номер якій не  був  присвоєний  і  інформація  до АС ДЗК не внесена ) площею 3,02 га в межах згідно з планом на території Кілійської міської ради  на підставі Державного акту  на право приватної власності  на землю  серії Р1 № 450872 виданого  Кілійською міською радою 11.03.2001 року  та зареєстрованого  в Книзі записів  державних актів  на право приватної власності на землю за № 1694 на ім’я спадкодавця, ОСОБА_2.

                      Рішення  може бути оскаржено в апеляційному порядку  в судову палату у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя Кілійського районного суду

Одеської області                      М.З. Гавриш