Справа №33-77/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Дашутін

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 березня 2011 року суддя Апеляційного суду Сумської області Забара І.  К. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського районного суду Сумської області від  4 лютого 2011 року, якою    

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1       

на підставі ч.1 ст.130 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік 6 місяців,        

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 4 лютого 2011 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 05.01.2011 року о 10.20 год., в с. Константинівка Сумського району, керував автомобілем ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах з порожнини рота, почервонілі очі), від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

На дану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду в частині накладеного стягнення змінити і застосувати більш м’яке стягнення, передбачене санкцією статті, а також задовольнити клопотання Кіндратівської сільської ради щодо застосування відносно нього стягнення у вигляді громадських робіт. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що під час керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння не перебував, а відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння; основним джерелом його доходу є заробіток, пов'язаний з використанням автомобіля, тому позбавлення права керування транспортними засобами призведе до скрутного матеріального становища родини, оскільки він має на утриманні непрацюючу дружину та троє дітей, один з яких є неповнолітнім.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доводи ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суддя районного суду вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №123892 від 05.01.2011 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а також особистими поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, де він вказав, що напередодні вживав алкогольні напої, до наркологічного диспансеру їхати відмовляється.

Щодо доводів ОСОБА_1, що під час керування автомобілем в стані алкогольного сп’яніння не перебував, а відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп’яніння, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на кваліфікацію вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено суддею районного суду у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП та із застосуванням ст.36 КУпАП, з урахуванням особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та з додержанням вимог ст.33 КУпАП.

Враховуючи наведене, вважаю, що постанова суду є законною і обґрунтованою, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 4 лютого 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіЗабара І. К.