Справа №22-ц-324/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Семеній
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Семеній Л. І.,
суддів - Білецького О. М., Кононенко О. Ю.,
при секретарі - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 грудня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»
про визнання недійсними третейських застережень, скасування рішення третейського суду, визнання недійсними кредитних договорів,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.
Зазначають, що судом були розглянуті не всі позовні вимоги. Зазначені в кредитному договорі та договорі поруки третейські застереження порушують права позивачів на судовий захист. До кредитних договорів та договору поруки не додано регламент третейського суду, який є невід’ємною частиною третейської угоди, а про час та місце розгляду справи третейським судом позивачів не повідомлено. Крім того, місцевим судом не враховано, що банк на момент укладення кредитних договорів не мав права надавати кошти в іноземній валюті.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, яка підтримала скаргу з мотивів в ній викладених, пояснення представника ПАТ «Альфа-Банк», який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання третейських застережень недійсними та скасування рішення третейського суду, а також з правомірності дій банку щодо оформлення та видачі кредитів у іноземній валюті.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №SME0006075, за яким ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти строком користування 36 місяців у розмірі 6000 доларів США на задоволення неспоживчих потреб зі сплатою 20% річних за користування кредитом (а.с.7-8).
27 листопада 2007 року укладено договір поруки №SME0006075/1 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №SME0006075 від 27 листопада 2007 року (а.с. 9).
03 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» був укладений кредитний договір №SME0015187, за яким ОСОБА_1 надавалися кредитні кошти строком користування 72 місяці у розмірі 28000 доларів США на задоволення неспоживчих потреб зі сплатою 18,02% річних за користування кредитом (а.с.43-45).
У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №SME0015187 від 03 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» укладено договір застави рухомого майна №SME0015187/1 від 03 липня 2008 року відповідно до умов якого заставодавець у забезпечення виконання зобов’язання передає заставодержателю у заставу автобус «Mercedes-Benz», модель 313 CDI Sprinter, номер шасі НОМЕР_1 білого кольору, реєстраційний номер – НОМЕР_2 2004 року випуску, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 46-47).
Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 10 серпня 2009 року по справі №1269-4/09 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором №SME0006075 у сумі: 27636,42 грн. – заборгованості за кредитом, 230,27 грн. – заборгованість по процентах, 14059,44 грн. – заборгованість по пені. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача пеню за договором поруки в розмірі 4493,05 грн. вирішено питання судових витрат.
З умов оспорюваних договорів, а саме: п.6.5 кредитного договору №SME0006075 від 27.11.2007 року, п.6.2 кредитного договору №SME0015187 від 03.07.2008 року та п.4.4. договору поруки №SME0006075/1 від 27.11.2007 року, вбачається, що всі спори, розбіжності або вимоги, які пов’язані з договорами або стосуються їх виконання, порушення, припинення дії або недійсності, сторони намагатимуться вирішити шляхом переговорів. Судовий захист прав і законних інтересів, які мають сторони у зв'язку з цими договорами, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даних договорів, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність договору, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту. Сторони домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Ці випадки зазначені в ст. 6 Закону України «Про третейські суди».
Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 ГПК України, ст. 6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).
Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).
Одним зі способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
З урахуванням наведеного третейські застереження, які містяться у п.6.5 кредитного договору №SME0006075 від 27.11.2007 року, п.6.2 кредитного договору №SME0015187 від 03.07.2008 року та п.4.4. договору поруки №SME0006075/1 від 27.11.2007 року, не обмежують права позивачів на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визначене ст.3 ЦПК України, а обставини на які посилались позивачі у позові не є підставою для визнання третейської угоди недійсною.
Доводи апеляційної скарги щодо визнання рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 10 серпня 2009 року по справі №1269-4/09 з підстав, зазначених в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, оскільки апелянтами не наведено жодної з виключних підстав для його скасування згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди».
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсними кредитних договорів №SME0006075 від 27 листопада 2007 року та №SME0015187 від 03 липня 2008 року, оскільки судом вірно встановлено право банку на здійснення кредитних операцій з іноземною валютою відповідно до вимог чинного на час укладення кредитних договорів законодавства та за відсутності на той час нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо зазначених операцій.
Відповідачем доведено право видавати кредити в іноземній валюті та надано докази, що це право підтверджують, які позивачами ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не спростовані, тому доводи апеляційної скарги з цих підстав колегія суддів вважає необґрунтованими.
Доводи позивачів про недійсність третейських застережень з тих підстав, що до кредитних договорів та договору поруки не додано регламент третейського суду, який є невід’ємною частиною третейської угоди, знаходяться поза межами апеляційного розгляду справи, оскільки позов з цих підстав не заявлявся.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді -