Справа № 2-а-281/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року                                             Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Панас О.В.,

при секретарі   - Райковській О.К.

за участю представника  позивача    - ОСОБА_1                       

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне  справу адміністративного судочинства за позовом  ОСОБА_2  до  інспектора ІДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Рахильчука Андрія Борисовича   про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,

                                                                       В С Т А Н О В И В :

19 листопада  2010 року позивач звернувся в Рівненський міський суд  з позовом до  інспектора ІДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Рахильчука Андрія Борисовича   про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Просив постанову серії ВК № 166740 від 13.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відносно нього скасувати і справу – закрити.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.   Пояснив, що постановою серії ВК № 166740 від 13.11.2010 року інспектора ІДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Рахильчука А. Б. він був  визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф  у розмірі 300,00 грн. Вважає дану постанову необгрутованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Пояснив, що  13.11.2010р. відносно його довірителя був складений протокол за невиконання вимог дорожньої розмітки п.1.1., яка поділяє  поток протилежного напрямків  і накладено штраф в розмірі 300 грн. Пояснив, що дійсно 13.11.2010р. його довіритель рухався на автомобілі  Фольксваген Поло (д.н. НОМЕР_1) по а/д Устилуг-Луцьк-Рівне. На 143 км. Його зупинив інспектор міліції  у зв’язку з порушенням правил дорожнього руху, оскільки при обгоні транспортного засобу перетнув суцільну смугу. Пояснив, що попереду автомобіля його довірителя рухався автомобіль КРАЗ зі швидкістю 25-30 км/год, а згідно  п.1.1. додатку 2 ПДР як виняток дозволяється перетинати  суцільну смугу  для об’їзду поодинокого транспортного засобу, що рухається зі швідкістю 30 км/год.Іспектор не показав ні фото чи відео фіксації порушення.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно. Про день, час та місце судового розгляду попереджений рекомендованою кореспонденцією, причини неприбуття суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі  доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК № 166740 від 13.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення  було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі  300 грн.

Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність.

Згідно з вимогами п.1.1 Додатку 2 Правил дорожнього руху (вузька суціальна лінія) –поділяє  транспортні потоки  протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах;  позначає межі проїзної частини, на які в’їзд  заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.  

Відповідно до п.1.23  Додатку 2 Правил дорожнього руху, як виняток, за умови  забезпечення безпеки дорожнього руху,  дозволяється перетинати лінію 1.1. для об’їзду  нерухомої  перешкоди, розміри якої  не дають змоги здійснити її безпечний об’їзд, не  перетинаючи  цю лінію, а також обгону поодиноких  транспортних засобів, що рухаються    із швидкістю менше 30 км/год.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах вимог Правил дорожнього руху, а тому   позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

 Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 258, 280 КпАП України, керуючись ст. ст. 17-19, 70, 71, 122, 143, 159-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -        

П О С Т А Н О В И В:        

            Позовну  заяву ОСОБА_2, задовольнити.          

            Постанову серії ВК № 166740 від 13.11.2010 року інспектора ІДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Рахильчука Андрія Борисовича     в справі про адміністративне правопорушення

за ч.1 ст. 122 КУпАП про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., скасувати.

            Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                             Панас О.В.