Справа № 2-а-555/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року                                        Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Панас О.В.,

        при секретарі    -  Райковській О.К.          

розглянувши у відкритому  судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом  ОСОБА_1 до Володимирецького  відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,

В С Т А Н О В И В :

10 грудня  2010 року ОСОБА_1  звернувся в суд із адміністративним позовом  до  Володимирецького  відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області    у справі про скасування постанови  за адміністративне правопорушення серії  ВК  № 150365 від 30.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., як незаконної, закриття провадження у справі.

За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від 30.11.2010 року, копію якої одержав в цей день, він керуючи автомобілем марки МАНL 2000  державний номер НОМЕР_1,  по вул.. Соборній в смт. Володимирець, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонений». Вважає вказану постанову серії ВК № 182570 від 08.12.2010 року незаконною.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов в межах заявлених доводів і вимог. Пояснив, що   рухався під знак у зв’язку з обслуговуванням приватного підприємця ОСОБА_2, який здійснює свою діяльність у позначеній зоні. Згідно подорожнього  листа, а також видаткової накладної, мав намір завезти товар в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в АДРЕСА_1. Враховуючи те, що на вул.. Єврейську заїзд існує лише з вулиці Соборної, то він з найближчого перехрестя рухався по вул.. Соборній до місця  призначення. Тому, ПДР не порушував.  Просив позов задовольнити.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем надано не було.   

Представник відповідача, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в  судове засідання не з’явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив. Вважається доцільним, відповідно положень ст.128 КАС України, розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши надані в справі письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення.

Постановою серії ВК № № 150365 від 30.11.2010  по справі про адміністративне правопорушення  було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі  300 грн.

Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії  ВК1  № 057841 від  30.11.2010 року,   в цей день о  13.45   год.  ОСОБА_1 керуючи автомобілем МАН L, державний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу  дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажних автомобілів заборонений», чим   скоїв правопорушення, відповідальність за яке настає за  ч.1 ст.122 КУпАП.

Оглянтим судом подорожнім листом підтверджується, що  30.11.2010р. автомобіль  МАН НОМЕР_1, водій ОСОБА_1  отримав завдання  доставити товар у м.Володимирець (по місту), а згідно видаткової накладної  товар для призначений для М.ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП ОСОБА_2 АДРЕСА_1.

З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що  ОСОБА_1  не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що   розвозить продукти харчування згідно накладної і адреси маршруту в шляховому листі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП  підлягають  адміністративній  відповідальності  особи за порушення вимог дорожніх знаків.

Відповідно до п. 3.1.-3.8.3.11  ПДР,  не поширюється дія знаків: на транспортні засоби , що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій  зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують  підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в’їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті  до місця призначення.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позивач діяв в межах вимог Правил дорожнього руху оскільки  достовірних доказів відповідно до

ст.251 КУпАП того, що  ОСОБА_1 порушив вимогу дорожнього знаку 3.3. не надав,    а тому  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18,  19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:  

Позовну  заяву ОСОБА_1, задовольнити.          

            Постанову  серії ВК  № 150365  від 30.11.2010 року інспектора ДПК Володиммирецького ВДАІ сержанта міліції Килюшика В.С.   про притягнення ОСОБА_1    до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122  КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі

300 грн.., скасувати.

            Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                             Панас О.В.