Справа № 2-699/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

   20 січня 2011  року                                                                      м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Войтенко Г.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4  про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, -

в с т а н о в и в:

Позивачка  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на її користь у розмірі 5000 грн. на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, у якому зазначила наступне.

22 листопада 2003 року позивачка уклала шлюб з відповідачем - ОСОБА_4, який було зареєстровано Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 448 від 20.04.2010 року.

          Від вказаного шлюбу вони мають неповнолітнього сина –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Спільне подружнє життя з відповідачем останнім часом не склалося. Фактично з грудня 2009 року вони припинили всі шлюбні стосунки з відповідачем. З вказаного вище часу спільного господарства не ведеться. Кожний із них живе окремо та за рахунок власних доходів, окрім того, позивач з відповідачем за вказаний час сімейного бюджету не утворювали. Конфлікти з відповідачем негативно впливають на виховання сина, який знаходяться лише на утриманні позивача та проживає разом з нею, тому на сьогодні в у зв’язку з тим, що їх відносини з відповідачем остаточно погіршились і вони не можуть більше проживати разом, позивачем до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя подано заяву про розірвання шлюбу.

Відповідач з часу фактичного припинення наших шлюбних відносин припинив надавати належну матеріальну підтримку й допомагати синові, таким чином, на сьогодні відповідач зі своєї сторони належним чином не виконує свої обов’язки по сплаті аліментів, які передбачені діючим законодавством у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідач є суб’єктом підприємницької діяльності та має свій бізнес, від чого отримує  нерегулярний і мінливий дохід, який повністю витрачає на свої потреби, тому має можливість надавати матеріальну допомогу синові. Але матеріальну допомогу на утримання сина мені не надає, хоча у відповідності із ст. 180 Сімейного кодексу України зобов’язаний надавати.

У зв’язку з цим просить суд стягнути з відповідача аліменти  у твердій грошовій сумі, по 5000 гривень на утримання сина щомісяця до повноліття дитини.

У судовому зсіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просять задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач  ОСОБА_4 та його представник частково заперечують проти позову, пояснивши суду, що він не відмовляється від сплати аліментів на утримання сина, але на даний час  він не має змоги сплачувати аліменти у розмірі 5000грн. щомісячно, яку вказує позивачка та просить суд стягнути з нього суму  у розмірі ? частини його доходів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши інші обставини справи, заслухавши позивача, відповідача та їх представників, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Так судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Орджонікідзевським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції від 23.12.20068р., актовий запис №934 від 23.12.2008р., батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  є  ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України,  мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 155  СК України, яка регламентує здійснення  батьківських   прав   та   виконання  батьківських обов'язків, батьківські   права   не   можуть  здійснюватися  всупереч інтересам дитини.

Статтею 181 ч. 2 Сімейного кодексу України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.          

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 182 СК України передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 працює директором Приватної фірми „СНОВ” та отримує заробітну плату у середньому 2500-3000грн. (згідно довідки про доходи).

Також встановлено, що позивач ОСОБА_3 також працює в ДЗ „Орджонікідзевська райСЕС м. Запоріжжя” МОЗУ на посаді зав. Комунальним відділенням та отримує заробітну плату.

З пояснень відповідача та з доданих до пояснень документів, вбачається, що ОСОБА_4 має ряд захворювань, які потребують лікування та тягнуть за собою  матеріальні витрати.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 добровільно сплачував витрати на утримання дитини (за дитячий садочок, на їжу, одежу та інше) та надавав позивачу грошові кошти на утримання дитини.  

           На підставі вищевикладеного та оскільки відповідач не відмовляється від надання матеріальної допомоги на утримання сина, іноді добровільно надає грошові кошти на утримання дитини, позовні вимоги підтримав частково, суд враховуючи особу відповідача (його стан здоров'я, матеріальне становище), вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 у розмірі 1000грн. щомісяця, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення ним повноліття.

Крім того, у зв’язку з тим, що відповідачем у жовтні та листопаді 2010року було добровільно сплачено позивачу грошові кошти на утримання дитини, про що було підтверджено позивачем у судовому засіданні, суд вважає стягнути аліменти починаючи з 01.12.2010року.

Керуючись ст. ст.  80, 84, 180-183 СК України, ст. ст. 10, 11,  209, 212,  214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги ОСОБА_3 –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти  у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00коп.) грн.  щомісячно, на утримання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., починаючи з 01.12.2010 року  і до повноліття дитини.

       Стягнути з  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 51, 00 (п’ятдесят одна гривня 00коп.) гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 (сто двадцять гривень 00коп.) гривень  в доход держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області  через Орджонікідзевський районний суд м. Запорожжя шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення,  апеляційної скарги.

           Суддя                                                                                                       І.А.Крамаренко