Справа № 2-1922/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2011 року                                                                                           м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.  В позовній заяві вказує, що домоволодіння в АДРЕСА_1 згідно довідки РМБТІ та свідоцтва про право власності від 25.09.1984 р. зареєстроване за ним, а отже, у відповідності до норм Сімейного кодексу України, на праві спільної сумісної власності, йому та його дружині, ОСОБА_3, оскільки вони перебувають у шлюбі.

На даний час між ними виникла суперечка з приводу користування вищевказаним домоволодінням. Крім того, він має намір зробити заповіт або дарування на належну йому частину вищевказаного домоволодіння.

Вирішення даного питання за рішенням суду йому необхідно в зв'язку з переоформленням права власності.

Відповідач відмовляється надати йому правовстановлюючі документи на домоволодіння, не зважаючи на його неодноразові звернення.

Крім того, в наявності Державний акт на землю, виданий Великоомелянською сільською радою Рівненського району Рівненської області, серія ЯД № 257370 для ведення фермерського господарства від 12.02.2007 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять виділити частку нерухомого майна, а саме домоволодіння в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, згідно свідоцтва про право власності від 25.09.1984 р., в розмірі 1/2 частини даного нерухомого майна.

Виділити частку нерухомого майна, а саме земельної ділянки згідно Державного акту, виданого Великоомелянською сільською радою Рівненського району Рівненської області, серія ЯД № 257370 для ведення фермерського господарства від 12.02.2007 року, в розмірі 1/2 частини даного нерухомого майна.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнали частково та пояснили, що стосовно поділу земельної ділянки вони позов визнають, а стосовно поділу будинковолодіння просять відступити від правила рівності часток у спільній сумісній власності та поділити будинковолодіння у відповідності до варіанту, який запропонував експерт.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши всі обставини справи, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши докази, дослідивши матеріали справи суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача - підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що спірне будинковолодіння, яке знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння від 25.09.1984 року належить на праві власності ОСОБА_1.

Крім того, ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого Великоомелянською сільською радою Рівненського району Рівненської області, серія ЯД № 257370 для ведення фермерського господарства від 12.02.2007 року належить на праві власності земельна ділянка прощею 4,52 га.

Дане домоволодіння та земельна ділянка придбана ОСОБА_1 під час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_3 і є спільною власністю подружжя. Дані обставини визнані сторонами і додаткового доказування не потребують.

Відповідно, до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами ст. 70 СК України.

Відповідно до ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому беруться до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Згідно із ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Згідно п. 25 Постанови пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007  N 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” суди вирішуючи  питання  про поділ майна,  що є об'єктом права  спільної сумісної власності подружжя,  зокрема  неподільної  речі,  суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя  відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав,  передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення  подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно висновку експерта № 186 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-10295/10р. від 19.10.2010 року, з врахуванням побажань позивача та відповідача, суд приходить до переконання, що:

- земельна ділянка - № 1, кадастровий номер 56:246:820:00:04:028:0392, підлягає поділу згідно варіанту № 1, а саме:

ОСОБА_1 виділяється у власність частина земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 111,32-40,78-21,50-59,56-87,15-90,00-200,00, площею 19750 м.2 (червоний колір).

ОСОБА_3 виділяється у власність частина земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 110,00-200,00-92,57-65,95-135,99, площею 19750 м. кв. (синій колір).

- земельна ділянка № 2, кадастровий номер № 56:246:820:00:04:031:0138, підлягає поділу згідно варіанту № 3, а саме:

ОСОБА_1 виділяється у власність частина земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 42,58-57,23-17,86-7,01-22,45-20,85-53,00, площею 2850 м. кв. (червоний колір).

ОСОБА_3 виділяється у власність частина земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 43,00-53,00-22,42-27,09-96,37, площею 2850 м.2 (синій колір).

За таких обставин позовні вимоги позивача про поділ земельної ділянки підлягає до задоволення і є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України майно, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки, згідно висновку експерта № 186 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-10295/10 р. від 19.10.2010 року, будинковолодіння по АДРЕСА_1 не може бути поділене порівну, по ? частині кожному, без втрати цільового призначення, крім того, позивач ОСОБА_1 відмовляється від грошової компенсації, а відповідач ОСОБА_3 не має коштів для сплати даної компенсації, суд вважає за можливе виділити ідеальні частки позивача та відповідача у спільному майні подружжя, будинковолодінні по АДРЕСА_1, та залишити будинковолодіння у спільній частковій власності.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 60, 69, 70, 71,  Сімейного кодексу України, ст. 372 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задоволити частково.

Поділити спільне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, припинивши право спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

- земельну ділянку № 1, кадастровий номер 56:246:820:00:04:028:0392, згідно варіанту № 1 висновку № 186 судової будівельно-технічної експертизи від 19.10.2010 року, а саме:

ОСОБА_1 виділити у власність частину земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 111,32-40,78-21,50-59,56-87,15-90,00-200,00, площею 19750 м.2 (червоний колір).

ОСОБА_3 виділити у власність частину земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 110,00-200,00-92,57-65,95-135,99, площею 19750 м. кв. (синій колір).

- земельну ділянку № 2, кадастровий номер № 56:246:820:00:04:031:0138, згідно варіанту № 3 висновку № 186 судової будівельно-технічної експертизи від 19.10.2010 року, а саме:

ОСОБА_1 виділити у власність частину земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 42,58-57,23-17,86-7,01-22,45-20,85-53,00, площею 2850 м. кв. (червоний колір).

ОСОБА_3 виділити у власність частину земельної ділянки, розмірами в плані в метрах: 43,00-53,00-22,42-27,09-96,37, площею 2850 м.2 (синій колір).

Визначити ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя в будинковолодінні по вулиці Комарова, будинок № 23  в м. Рівне, по ? частки кожному та залишити будинковолодіння у спільній частковій власності. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, а саме 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень витрат на сплату ІТЗ судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.02.2011 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Рогозін С.В.