ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 р. |
№ 8/133 (19/94, 10/51) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: |
Кочерової Н.О., |
суддів: |
Рибака В.В., Михайлюка М.В., |
за участю представників сторін: |
від позивача - |
не з'явилися; |
від відповідача - |
Шевцов І.В. (дов. від 11.09.2006р. б/н); |
розглянувши матеріали касаційної скарги |
СПД ОСОБА_1 |
на постанову |
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. |
у справі |
№ 8/133(19/94)(10/51) господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом |
СПД ОСОБА_1 |
до |
Приватного ремонтно-будівельного підприємства “Будівельник” |
про |
стягнення 111 838,70 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. м. Запоріжжя (в подальшому -СПД ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Приватного ремонтно-будівельного підприємства “Будівельник” м. Марганець (в подальшому -ПРБП “Будівельник”) про стягнення 111838,7 грн. заборгованості з оплати юридичних послуг по договору від 24.10.2001.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2005 були скасовані рішення господарського суду Придніпровської області від 26.04.2004 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2004 у справі № 19/94 (10/51), справу направлено на новий розгляд.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2005 у справі № 8/133 (19/94-10/51) СПД -ФО ОСОБА_1 в позові відмовлено в зв'язку з тим, що позивачем не доведено виконання зобов'язань за договором від 24.10.2001, а перераховані відповідачу кошти в результаті укладення мирової угоди не знаходяться в причинному зв'язку між з виконанням договірних зобов'язань ОСОБА_1.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_1. просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій; прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов. При цьому скаржник посилається на той факт, що укладений ним з відповідачем договір від 24.10.2001 про надання юридичних послуг сторонами не розірваний, а укладення відповідачем аналогічних договорів з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, не звільняє його від виконання відносно нього договірних зобов'язань, тобто сплату обумовленої договором суми за надані послуги.
Скаржник відмічає в касаційній скарзі також порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, зокрема ст. 61 ЦК України (ред. 1963 р.), з підстав, які викладені в скарзі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення відповідача в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
21.10.2001 між СПД-ФО ОСОБА_1. (виконавець) та ПРБП “Будівельник” (замовник) було укладено договір щодо надання юридичних послуг.
Відповідно до умов зазначеного договору Замовник доручав, а Виконавець приймав на себе зобов'язання надавати юридичні послуги по захисту інтересів Замовника в господарському суді шляхом подання документів щодо банкрутства ВАТ “Дніпроенерго” та відстоювання при цьому інтересів Замовника.
Сторони погодили, що такі послуги надаються в вигляді усного та письмового консультування з юридичних питань; складання проектів необхідних процесуальних документів (скарг, заяв, претензій); надання консультативних послуг щодо захисту інтересів Замовника у господарському суді Запорізької області та апеляційному суді; особистої участі в представництві Замовника в судах.
Закінченням виконання цих робіт сторони визначили момент задоволення господарським судом вимог Замовника та перерахування коштів на його розрахунковий рахунок (п.2.1 договору, а.с. 7 т.1).
Сторони також передбачили (п.4.1 договору) винагороду за ці послуги в розмірі 20% від суми, щодо якої для Замовника прийнято позитивне рішення та отриманий позитивний економічний результат (повернення грошових коштів).
Згідно з його змістом, укладений сторонами договір по своїй правовій природі є договором доручення. Термін його дії сторони погодили -до моменту визнання господарським судом вимог Замовника та перерахування грошей на його розрахунковий рахунок (п.п.2.2. п.2 договору, а.с. 7 т.1).
Для представництва інтересів Замовника перед третіми особами СПД-ФО ОСОБА_1. видана довіреність № НОМЕР_1 від 29.12.2001 (а.с. 11, т.1).
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2002 та 20.02.2002 СПД-ФО ОСОБА_1. представляв інтереси замовника у господарському суді Запорізької області по справі щодо визнання банкрутом ВАТ “Дніпроенерго”. В цих судових засіданнях будь-яких рішень щодо визнання вимог кредиторів не приймалось. Було розглянуто клопотання кредиторів стосовно здійснення судом певних процесуальних дій.
Вимоги ПРБП “Будівельник” на суму 545665, як кредитора у справі про банкрутство, були задоволені у судовому засіданні від 20.03.2002, але СПД-ФО ОСОБА_1. в цьому судовому засіданні не приймав участі.
Інтереси позивача в цьому випадку по довіреності № НОМЕР_2 від 20.12.2001 представляв ОСОБА_2.
В процесі нового судового засідання від 16.01.2003 провадження у справі відносно ПРБП “Будівельник” було припинено у зв'язку з укладенням мирової угоди між кредиторами, у т.ч. і ПРБП “Будівельник” та ВАТ “Дніпроенерго”, в зв'язку з перерахуванням останнім суми боргу -545665,63 грн.
СПД-ФО ОСОБА_1. в цьому засіданні також був відсутній.
Інтереси ПРБП “Будівельник” представляв ОСОБА_2. по тій же довіреності та Казмерчук Г.І. на підставі довіреності № 246/17юр від 11.11.2002.
Зазначене свідчить про те, що фактично правовідносини між позивачем та відповідачем припинились.
Відповідно зі змістом п.1 ст. 392 ЦК УРСР (ред. 1963р.), яка була діючою на момент вчинення ПРБП “Будівельник” таких дій (припинення дії доручення), договір доручення припиняється, крім загальних підстав припинення дії договорів, також внаслідок спеціальних підстав, серед яких визначено і скасування (відміна) його довірителем.
Причому останній може це вчинити в любий час без зазначення мотивів, оскільки такий договір носить персонально довірчий характер.
Згідно зі статтею 393 ЦК УРСР (ред. 1963р.), якщо договір доручення припинений до того як доручення виконано повністю, довіритель зобов'язаний винагородити повіреного відповідно до виконаної роботи.
Окрім ухвал господарського суду Запорізької області від 06.02.2002 та 20.02.2002, згідно яких СПД-ФО ОСОБА_1. представляв інтереси ПРБП “Будівельник” у судових засіданнях, будь-яких інших доказів виконання ним умов договору, на вимогу апеляційного господарського суду, ним представлено не було.
Спірним договором передбачено виплату винагороди по кінцевому результату у разі досягнення позитивного результату, тобто отримання від боржника -ВАТ “Дніпроенерго” грошових коштів на підставі рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5/4/466.
СПД-ФО ОСОБА_1. не довів наявність причинного зв'язку між виконанням ним зобов'язання по договору доручення та перерахуванням коштів ПРБП “Будівельник” на підставі мирової угоди.
Ним не надано також належних доказів, які підтверджують фактичний об'єм наданих відповідачу послуг з обгрунтуванням їх вартості.
З урахуванням зазначеного постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 у даній справі є такою, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Посилання скаржника на порушення цією судовою інстанцією при прийнятті постанови норм матеріального права, зокрема ст. 61 ЦК УРСР (ред. 1963р.) є помилковим, оскільки ця норма цивільного права регулює правовідносини сторін за угодами, укладеними під умовою, до яких укладений сторонами договір не відноситься.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 у справі № 8/133 (19/94) (10/51) залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Михайлюк