ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2006 р. | № 20-2/044 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кривди Д.С. –(доповідача у справі), |
суддів : | Жаботиної Г.В., Костенко Т.Ф., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 |
у справі | №20-2/044 господарського суду міста Севастополя |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” |
до | Інкерманської міської ради |
про | стягнення 75279,96грн., |
за участю представників сторін від:
позивача: не з’явились
відповідача: не з’явились
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 05.09.2006р. Осетинського А.Й. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Костенко Т.Ф.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.04.2006р. (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. (судді Горошко Н.П. –головуючий, Борисова Ю.В., Щепанська О.А.), в позові про стягнення майнової шкоди у сумі 75279,96грн. відмовлено.
В касаційній скарзі ВАТ “Севастопольський морський завод” просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.03.2004р. між ВАТ “Севастопольський морський завод” та ПП ”Звезда” було укладено договір №1413 купівлі-продажу комплексу теплично-парникового господарства, яке розташоване за адресою: м.Севастополь, вул.Чорноріченська, 115.
Листом № 08-03.04 від 07.04.2004р. ВАТ “Севастопольський морський завод” звернулось до голів Севастопольської міської державної адміністрації та Севастопольської міської ради, а також Інкерманської міської ради про відмову від частини земельної ділянки орієнтованою площею 9,7га і проханням припинити право постійного користування товариством цією земельною ділянкою у зв'язку з тим, що ВАТ “Севастопольський морський завод” продало майно і не має об'єктів нерухомості на вищевказаній ділянці.
Інкерманська міська рада листом від 28.12.2004р. №417 повідомила, що питання про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки орієнтованою площею 9 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Чорноріченська, 11 буде вирішуватись на сесії Інкерманської ради після того, як ПП “Звезда” надасть документи на передачу цієї земельної ділянки в оренду.
Суди попередніх інстанцій відхили доводи позивача про те, що Інкерманською міською радою в порушення вимог ст.123, пунктів 3, 4 ст.142 Земельного кодексу України на протязі 20 місяців не було прийнято рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Чорноріченська 115. При цьому суди встановили, що клопотання про добровільну відмову від частини земельної ділянки не могло бути винесене на розгляд сесії Інкерманської міської ради, оскільки документи на адресу Інкерманської міської ради були надані не в повному об'ємі.
Після надання 15.08.2005р. ВАТ “Севастопольський морський завод” клопотання від 08.08.2005р. за вих. №08-03-232 про добровільну відмову від земельних ділянок в районі станції Інкерман-2 по вул.Чорноріченська, 115, площею 20,5875га та 0,0395га і припинення права постійного користування цими земельними ділянками, до якого були додані необхідні документи, міська рада рішеннями сесії від 22.11.2005р. №23/464 і №23/465 припинила ВАТ “Севастопольський морський завод” право постійного користування названими земельними ділянками.
На підставі викладеного суди дійшли висновку щодо відсутності порушень Інкермансько міською радою при вирішенні питання щодо припинення позивачем права постійного користування земельною ділянкою по вул. Чорноріченська, 115, а відтак і підстав для стягнення майнової шкоди у сумі 75279,96грн. сплаченого позивачем земельного податку за період з 31.03.2004р. по 31.10.2005р.
Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України, з огляду на наступне.
В порушення вимог вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України господарські суди не встановили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Так, частинами 3 та 4 статті 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Судами було підтверджено, що позивач звернувся з клопотанням про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Однак, суди, посилаючись на відповідь Інкерманської міської ради від 28.12.2004р. №417 на вказане клопотання, не дали цій відповіді належної оцінки в тій частині, яким чином (з урахуванням вимог яких нормативно-правових актів) вирішення питання про припинення права постійного користування земельної ділянки залежить від надання ПП “Звезда” документів на передачу цієї земельної ділянки в оренду.
При цьому поза увагою судів попередніх інстанцій залишено постанову Вищого господарського суду України від 25.01.2006р. у справі №20-12/368-2/239 за позовом ВАТ “Севастопольський морський завод” до ПП “Звезда”. Зокрема, під час розгляду даної справи було встановлено, що до заяв ВАТ “Севастопольський морський завод” про добровільну відмову від частини земельної ділянки по вул. Чорноріченська, 115 були додані необхідні документи. Суди ретельно не перевірили доводи позивача (позовна заява, апеляційна скарга) про те, що до заяви про відмову від 23.07.2004р. були додані всі необхідні документи, що має суттєве значення для вирішення спору.
Крім того, суди не розглянули правові підстави позову. Позивач звернувся з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позовних вимог) про стягнення майнової шкоди на підставі ст.ст.1166, 1173 ЦК України. Суди не встановили наявність чи відсутність обставин, з якими вказані норми пов’язують відшкодування шкоди.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Севастопольський морський завод” задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 04.04.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року у справі №20-2/044 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
Т.Костенко