Справа № 2-1501-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову І.І.

за участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 року позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просить шлюб, зареєстрований 14.07.2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї (актовий запис № 1304) із ОСОБА_2 розірвати, посилаючись на фактично окреме проживання на протязі півроку, відсутність спільного господарства. Дітей від шлюбу не мають.

У попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав, підтримує розірвання шлюбу.

Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 с. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.07.2006 року. Від цього шлюбу не мають дітей.

Оскільки сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають фактично окремо і не мають спільного бюджету, а також те, що подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення:

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 57, 60, 130, 174, 209, 213-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.07.2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї (актовий запис № 1304) розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17, 00 грн. на користь держави, ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.