Справа № 2а-211-1/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про усунення порушення при нарахуванні пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
25.11.2008 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить зобов’язати відповідача усунути порушення і визнати за ним право на перерахунок пенсії з урахуванням премії з 01.04.2007 року у розмірі 78 % та перерахувати цю пенсію йому, а також покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (надалі КМУ) «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового іначальницького складу у 2007 році» № 594 (надалі Постанова № 594) від 28.03.2007 року дозволено з 01.04.2007 року здійснювати преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір. У виконання даної постанови Міністерство оборони України 14.04.2007 року видало наказ № 175 (надалі Наказ № 175) «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям», згідно якого введені граничні розміри премії у відсотках виходячи з посадових окладів.
Включення премії до розміру грошового забезпечення для нарахування пенсії прямо передбачено ст. 43 Закону № 2262-12 зі змінами, внесеними Законом № 1769. Вказаною статтею передбачено, що до розміру грошового забезпечення для нарахування пенсії включаються оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
В п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», звертається увага на те, що «п. 2 розд. II «Прикінцеві положення» Закону № 2255-ІV передбачено обов’язковий перерахунок пенсій, призначених раніше згідно із Законом № 2262-12, з урахуванням змін розмірів і введення нових видів грошового забезпечення, що відбулося чи були введені після призначення пенсій, з яких останні обчислюються відповідним категоріям військовослужбовців, котрі мають право на пенсію згідно із законом № 2262-12».
Оскільки відповідач відмовляється провести позивачу перерахунок і нарахувати пенсію з урахуванням розміру премії 78 %, позивач звернувся до суду.
В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав заперечення проти позовних вимог позивача, просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, на яких грунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що справу слід розглядати в порядку письмового провадження, а позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року № 2262 (надалі Закон № 2262) призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що спірні відносини між позивачем і відповідачем виникли з приводу відмови ГУ ПФУ у м. Києві провести перерахунок пенсії з 01.04.2007 року за ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1996 року отримує пенсію за вислугою років. Призначення та перерахунок пенсії позивача регулюється Законом України № 2262. Вислуга років позивача становить 32 роки. Пенсія призначена та виплачувалась з урахуванням посадового окладу 220 грн. у розмірі 86 % грошового забезпечення, та у період позовних вимог складала 2260, 89 грн. при цьому премія складала 33, 3 %. Зазначені факти підтверджуються копіює виписки розрахунку пенсії позивача станом на 05.12.2007 року. Позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з листом про проведення перерахунку пенсії у зв’язку з підвищеням розміру премії, отримав відмову за № 18794/12 на підставі того, що зміни до нормативно-правових актів в частині збільшення фонду преміювання не вносились.
Порядок перерахунку раніше призначених пенсій громадянам України з числа осіб, які перебували у тому числі на військовій службі визначається частиною 3 статті 63 Закону, згідно з якою усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 4 від 15.04.2005 року зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв’язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.
Порядок здійснення перерахунку зазначених пенсій регламентується п. 23 Порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України від 30.01.07 року № 3-1 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402. А саме, згідно з зазначеним пунктом, при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсії, відповідні Міністерства та відомства (у даному випадку - Міністерство Оборони України) повинні повідомити про це орган, який призначає пенсії (у даному випадку Пенсійний фонд України). У свою чергу Пенсійний фонд України направляє відповідні повідомлення до регіональних управлінь.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" Міністерству оборони України, іншим силовим міністерствам і відомствам України було дозволено здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році. Граничні розміри премії, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів в межах, затвердженого фонду грошового забезпечення.
На підставі зазначеної постанови Міністром оборони України був виданий наказ від 14.04.2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних сил України", згідно з яким деяким військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних силах України у 2007 році можливо було виплачувати премію понад розміру, встановленого законом.
Також судом встановлено, що на момент розгляду справи постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" втратила чинність згідно переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294.
На час прийняття вищезазначених правових актів право на здійснення преміювання військовослужбовців було встановлене п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців", відповідно до якого командирам військових частин було надано право преміювати військовослужбовців Збройних сил України відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Пунктом 34.5 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75, встановлено, що виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць у межах фонду преміювання за розрахунковий період (за місяць 33, 3 % місячного фонду грошового забезпечення, за квартал -100 %). Згідно з пунктом 34.2 наведеного Положення преміювання здійснюється у межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.
Отже суд приходить до висновку, що зі змісту постанови КМУ від 28.03.2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" та наказу МОУ від 14.04.2007 року № 175 "Про встановлення граничних розмірі премій військовослужбовцям Збройних сил України" не вбачається, що були підвищені чи введені нові розміри премії, оскільки передбачали лише встановлення граничних розмірів премій, в межах яких вони можуть бути встановлені окремим категоріям військовослужбовців. Премія, як вид грошового забезпечення виплачується військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу (насамперед особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, особам рядового, молодшого та середнього начальницького складу та особам молодшого офіцерського складу) відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи. Зазначений наказ є внутрішнім організаційно-розпорядчим документом і розповсюджується в межах відомства у рамках компетенції якого виданий, тобто керівнику лише надане право, а не обов’язок по додатковому преміюванню військовослужбовців.
Крім того, Постанова КМУ № 594 носить тимчасовий характер. При цьому внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу зазначеною постановою не передбачено. До того ж право преміювання належить керівнику. установи в межах видатків, тобто немає імперативної умови для застосування зазначеної Постанови КМУ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2007 року за ч.3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", дії ГУ ПФУ у м. Києві є правомірними, відповідають повноваженням та компетенції відповідача, не порушують прав позивача, наданих йому Законом.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.