Справа № 2-15/11              

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" січня 2011 р.                                                                              м. Іршава                                                  

Іршавський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого Даруда І.  А.  при секретарі –Матіко О.Д.

представника позивача –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава справу за позовом ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про поділ спільного майна  в натурі та відшкодування  компенсації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася 11.12.2009 року до суду з даним позовом, посилаючись на те, що її  чоловікові – ОСОБА_4 який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року належала на  праві приватної власності  Ѕ частина магазина  промислових товарів , загальною площею 103,9  кв. м., який розташований  в АДРЕСА_1/

Вказане приміщення  належало її померлому чоловіку на підставі  свідоцтва  про право власності , виданого  22 квітня 1998 року  виконкомом Іршавської міської ради , згідно рішення № 41 від 21 квітня 1998 року зареєстрованого в Іршавському БТІ за № 1313.

Після смерті її чоловіка , 11.07.2001 року  їй видано свідоцтво  про право на  спадщину за законом , серії АЕВ № 143710, що зареєстровано в реєстрі  спадкових справ за № 1-1456  .11.07.2001 року  вказане  свідоцтво  про право  власності на частину  підвальних приміщень  площею 103, 9 кв. м. розміщених  за  адресою  АДРЕСА_1

Відповідачу  ОСОБА_3 також належить Ѕ частина підвального приміщення , площею 103, 9 кв.м., що посвідчується наказом  КП «Іршавський райпобуткомбінат» № 7  від 07.02.1997 року , актом передачі  майна від  29 вересня  1997 року та договором   про визначення часток  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 30.12.1997 року «Про реєстрацію  та оформлення свідоцтва  на право власності  ОСОБА_3 на вказане приміщення  їй не  відомо , однак на належну  їй частку  майна вона  не претендує.

Загальна площа підвального приміщення становить 207.8 кв. м.та складається з   восьми  приміщень  : торгівельний зал  № 1 площею  60, 2 кв. м., торгівельний зал № 2 площею  48, 6 кв. м., санвузол  № 3 площею  3,0 кв. м., підсобне приміщення  № 5 площею  32, 4 кв. м., складське приміщення  № 6 площею 15, 3 кв. м., складське приміщення № 7  площею 26, 2 кв. м., складське приміщення  № 8 площею 14, 8 кв. м.

Фактично вона  використовує  торгівельний зал № 2 площею 48, 6 кв. м., санвузол  № 3  площею 3, 0 кв. м., підсобне  приміщення № 4  площею 7, 4 кв. м. та частину торгівельного приміщення № 1 площею  5, 40  кв.м. всього –64, 4 кв. м.

          Решту приміщень : частину торгівельного залу № 1 площею  54, 8 кв. м., складське  приміщення № 7 площею 26, 2 кв. м., складське приміщення  № 8 площею 14, 8 кв. м., всього –143, 4 кв. м. фактично  використовує відповідач.

До 2007 року  між ними не існувало  непорозумінь  щодо володіння  та користування  майном , що належить їм на праві  спільної часткової власності.

В 2007 році  відповідач  ОСОБА_3 самовільно збільшив  використану  ним  площу  на 39, 5 кв. м. , яку використовує  на власний  розсуд , в тому числі , здає в оренду  третім особам.

Вона не погоджуюсь  з такими діями  відповідача і вважаю, що ним порушено  вимоги ч.1 ст. 358 ЦК України , яка передбачає , що право  спільної  часткової власності здійснюється співвласниками  за їхньою спільною згодою. Її згоди  на встановлення  саме  такого порядку користування майном  відповідач не запитував  і свої  дії   з нею   не погоджував.

Протягом  2007 –2009 рр. вона неодноразово намагалась шляхом  перемовин  досягти згоди  щодо розпорядження  та використання майна , однак відповідач не бажає  мирним шляхом вирішити дане питання , що змушує  мене звернутись до суду.

За нормою ч.1 ст.  364 ЦК України , вона  , як співвласник , має право  на виділ у натурі  частки з майна , що є у спільній   частковій власності. Однак ,  відповідач  на розподіл майна  в натурі в позасудовому  порядку не згідний.

           В позасудовому порядку  не сплату компенсації  відповідач не погоджується.

            Беручи до уваги зазначені обставини , та неможливість спільного із  відповідачем  користування та володіння  належним ним приміщенням , вважає необхідним поділити  його в натурі , відповідно до варіанту , визначеному будівельно –технічною  експертизою.

            При поділі  майна просить  врахувати  особливості  розташування торгівельних , складських та підсобних приміщень , порядок фактичного  користування приміщеннями.

             В суді позивачка не з»явилася, надіслала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, представник позивачки ОСОБА_1 в суді позов підтримала, уточнивши вимоги просить згідно судово- будівельної експертизи закріпити у користування за позивачкою приміщення 64,1 кв.м., за  за відповідачем 143, 7 кв.м, стягнувши з відповідача  компенсацію 75,886 грн.70 коп та судові витрати.

             Відповдач ОСОБА_3 в суді  позов не визнав  та суду пояснив, що вони з позивачкою є співвласниками спірного приміщення. Оскільки згідно експертизи реальний розподіл спірного приміщення неможливий, то не заперечує, щоб позивачка користувалася приміщенням розміром 143, 4 кв.м,  тобто здійснити обмін приміщень  і без сплати йому компенсації. Договір чи будь-який інший документ про закріплення  чи виділ   часток  між ними не укладався

            Заслухавши сторін , дослідивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

            В суді встановлено, що сторони є співвласниками  по 1\2 частині підвального приміщення в АДРЕСА_1 , що стверджується правовстановлюючими документами ( а.с. 8-14) та не заперечується сторонами.

             Згідно висновку № 627 судової будівельно-технічної експертизи від 10.11.2011 р. реальний розподіл приміщень відповідно до визначених ідеальних  долей 1\2 та та 1\2 можливий лише при   умові проведення ремонтно-будівельних робіт по переплануванню приміщень, що в даному випадку є неможливим, у зв»язку з тим, що вищезгадані підвальні приміщення розташовані у чотирьохповерховій будівлі  і всі стіни приміщень є  несучими ( а.с.32-39).

              Тому експертом  пропонується залишгити в користуванні співвласникам :  сторонам по справі ті приміщення,якими вони користуються : ОСОБА_2 розміром 64,1 кв.м, ОСОБА_3 –64,1 кв.м або провести обмін приміщень між користувачами.

              Оскільки позивачка у своїх вимогах виявила бажання користуватися  тими приміщеннями, що й користується, то суд вважає за необхідне закріпити за нею приміщення розміром 64,1 кв.м згідно висновку експертизи ( а.с.39), а за відповідачем закріпити ті приміщення, якими користується він розміром 143 , 7 кв.м.

             Згідно ст. 364 ч.2 ЦК України якщо виділ  у натірі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників  грошової або іншої матеріальної компенсації вартості  його частки.

              Компенсація  співвласників може бути надана лише за його згодою.

              Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна  укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

              Оскільки договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна не укладався, а після проведення експертизи позивачка просила закріпити  за нею у користування ті ж приміщення, якими вона користується розміром 64,1 кв.м, а отже залишається власником 1\2 частини згідно свідоцтва про право власності  на частину підвальних приміщень ( а.с. 9 ), то вимога про стягнення компенсації з відповідача не підлягає до задоволення, оскільки сторони залишаються власниками по 1\2 спірного підвального приміщення.

         Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст15, 16, 356, 358, 364  України, суд,-

РІШИВ:

Позов задовольнити частково. Залишити в користуванні  ОСОБА_2  1-2 торговий зал –52, 2 кв.м., 1-3 приміщення  - 2, 8 кв. м., 1-4 приміщення 8, 8 кв. м., разом  64, 1 кв. м. магазину промислових товарів  в АДРЕСА_1 Залишити в користуванні  ОСОБА_3  1-1 торговий  зал –55, 1  кв.м., 1-5 приміщення –32, 4 кв. м., 1-5  приміщення –32, 4 кв. м., 1-6 приміщення  15, 3 кв. м. 1-7 приміщення 25, 2 кв. м. 1-8 приміщення  15, 7 кв. м., разом  143, 7 кв.  магазину  промислових товарів  в АДРЕСА_1  згідно  висновку  експерта № 627 / а.с. 39/.

          У реальному  розподілі  приміщень  та відшкодуванні  компенсації  відмовити за недоведеністю  позовних вимог.

          На рішення може бути подана апеляція  протягом 10 днів  з дня проголошення  рішення  до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя:   І. А. Даруда