Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-697/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Доповідач Фомічов С. Є.
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.02.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого –Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічов С.Є.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді справу за адміністративними позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді на постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 квітня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Зазначала, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила поновити строк звернення з позовом до суду, визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 квітня 2010 року позов задоволено. Позивачці поновлено строк звернення до суду. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії та зобов’язав його здійснити перерахунок та виплатити позивачці недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує на те, що при вирішення справи суд не врахував, що фінансове забезпечення виплати соціальної надбавки здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. В зв’язку з цим належним відповідачем в справі повинне бути Державне казначейство України. Суд безпідставно не прийняв до уваги клопотання управління Пенсійного фонду про застосування строків позовної давності.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»набула статусу дитини війни (а.с.5), а тому має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено ст.6 зазначеного Закон та право на звернення до суду за захистом порушеного права.
В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії»рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії»рішення від 27.02.1980р.).
Відповідно ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час подання позовної заяви до суду першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України, в редакції на час пред’явлення позову, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулася до суду 9 березня 2010 року з вимогами про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2007, 2008, 2009 роки, тобто з пропуском встановлено строку звернення до суду.
Представник відповідача подав до суду клопотання, в яких наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем річного строку звернення до суду (а.с.15).
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд виходив з того, що позивачка є особою похилого віку і за станом свого здоров’я не могла своєчасно звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки будь-які об’єктивні чи суб’єктивні обставини не позбавляли позивачку можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з позовом до відповідача, якщо вона вважала, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються її права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, позивачка знала розмір цих виплат і мала можливість звернутися до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішень Конституційним Судом України. Доказів неможливості своєчасного звернення до суду за станом здоров’я позивачка суду не надала.
ОСОБА_3 звернулася з позовом 9 березня 2010 року, тому враховуючи річний строк звернення до суду, її право підлягає захисту з 9 березня 2009 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії в межах річного строку та в межах заявлених вимог, тобто за період з 9 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Суд помилково задовольнив вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 8.03.2009 року.
В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність у позивачки права на перерахунок підвищення до пенсії як дитині війни з 9 березня по 31 грудня 2009 року, оскільки зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2009 році не змінювався, розмір підвищення не коригувався, дія закону зупинена не була.
Проте у 2009 році, відповідач не нараховував та не виплачував позивачці підвищення до пенсії, передбачене вказаним Законом.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право позивачки на отримання підвищення до пенсії не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане їй державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни». І відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, а не Державне казначейство України, несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії.
Крім цього, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 9 березня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: