Справа №1-29/2007 ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

23 квітня 2007 p.                                                                              смт.Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді:                  Вадовської А.В.,

при секретарі:                        Кравець Л.В.,

за участю прокурора:            Калача Р .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальну справу

за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Олександродар Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною середньою загальною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 27.10.2005 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ст. 164 ч.І КК України до 100 годин громадських робіт, проживаючого по АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 судимий 27.10.2005 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ст. 164 ч.І КК України до 100 годин громадських робіт. Покарання відбув, проте протягом року з дня відбуття покарання вчинив новий злочин.

На виконанні у Державній виконавчій службі у Доманівському районі знаходиться виконавчий лист №АЕ-144 від 1.12.1999 p., виданий Первомайським міським судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньок ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 24.11.1999 р. та до досягнення ними повноліття. Виконавчий лист до відділу ДВС Доманівського РУЮ надійшов з відділу ДВС Первомайського РУЮ 16.07.2003 р. з відміткою про те, що заборгованість по аліментах складає 1961,86 грн. За період находження на виконанні у відділі ДВС Доманівського РУЮ з 1.08.2003 по вересень 2006 р. включно заборгованість склала 4500,46 грн. Таким чином загальна сума заборгованості по аліментах за вказаним виконавчим листом склала 6462 грн.32 коп. Будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей підсудний ОСОБА_1 не надавав.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю і суду пояснив, що аліменти він не сплачував у зв'язку з тим, що він не працював, можливості надавати матеріальну допомогу у нього не було, до центру занятості населення на облік він не ставав через відсутність реєстрації в паспорті. Заборгованість до цього часу він не сплатив.

Вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена в ході судового слідства дослідженими по справі доказами.

Так, згідно копії виконавчого листа №АЕ-144 від 1.12.1999 p., виданого Первомайським міським судом Миколаївської області, ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньок ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 24.11.1999 р. та до досягнення ними повноліття. Факт несплати аліментів підтверджується розрахунком заборгованості на суму 6462,32 грн. станом на 1 жовтня 2006 р. З досліджених у судовому засіданні довідок Державної податкової інспекції у Доманівському районі та Доманівського районного центру зайнятості вбачається, що підсудний будь-яких заходів до працевлаштування не вживав.

Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, обмеживши їх дослідження допитом підсудного, потерпілої, державного виконавця, оголошенням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, копії виконавчого листа і розрахунку заборгованості, та матеріалів справи, що стосуються позовної заяви потерпілої, роз'яснивши правові наслідки такого порядку дослідження доказів.

Аналізуючи досліджене, суд приходить висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 164 ч.2 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, пом'якшуючі покарання обставини.

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше судимий, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони.

Як обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючі покарання обставини, суд приходить висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного в умовах, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства.

Цивільний позов потерпілої не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що спір між тими ж сторонами, про той же предмет розглянутий судом.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 240 (двох сот сорока) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.