ВИРОК
Ім'ям України
Справа № 1-23-2007
26 квітня 2007 р. смт.Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Вадовської А.В.,
при секретарі Кравець Л. В.,
за участю прокурора Висоцького В.П.,
підсудного ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальну
справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бринівка Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, співмешкаючого, не працюючого, маючого на утриманні 3 малолітніх дітей співмешканки, в силу ст.89 КК України не судимого, проживаючого в с.Богданівське Доманівського району Миколаївської області
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.І ст.115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
8 липня 2006 р. близько 24 години в с.Богданівське Доманівського району Миколаївської області у дворі за місцем свого проживання підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, що виникла на грунті ревнощів, зі своєю співмешканкою ОСОБА_2, вчинив закінчений замах на її вбивство, умисно нанісши удар ножем в область грудної клітини, тим самим спричинивши ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині визнав повністю і суду пояснив, що 8 липня 2006 р. ввечері він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2. та ОСОБА_3повечеряли, при цьому вживали спиртне. Після вечері ОСОБА_3пішов додому, а вони з ОСОБА_2. вийшли на двір. Близько 24 години до них прийшов сусід ОСОБА_4., з яким вони також вжили спиртне. Так як йому раніше сусідка сказала про те, що його співмешканка в період його відсутності зраджувала з ОСОБА_4, він став вимагати від неї, щоб вона зізналася в зраді. У відповідь ОСОБА_2 почала кричати та ображати його, розлютившись на поведінку останньої, він почав ображати її і схопив ніж, що лежав на лавці неподалік, і вдарив ним ОСОБА_2 в область грудної клітини. Після цього, побачивши, що в неї з рота пішла кров, взяв її на руки і заніс до будинку, де поклав на ліжко та закрив рану бинтом. Залишивши співмешканку вдома, сам побіг до сусідів просити відвезти її до лікарні. Через відсутність пального сусіди в відвезенні її до лікарні йому відмовили, телефонного зв'язку в селі немає, тому він, повернувшись додому, до ранку знаходився біля ОСОБА_2 Вранці 9 липня 2006 р. ОСОБА_1
доставив співмешканку до лікарні. Також ОСОБА_1 пояснив, що не хотів її вбивати, хотів лише провчити.
Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, крім його пояснень, повністю доведена в ході судового слідства.
Так, потерпіла ОСОБА_2 повністю підтвердила свідчення, дані підсудним, стосовно обставин скоєння злочину. Також суду пояснила, що вона будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має суду, вони примирилися і продовжують спільно проживати, просила суд не позбавляти волі підсудного.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4. пояснив, що 8 липня 2006 р. близько 23.30 години його запросив ОСОБА_1 в гості, він разом з ним та ОСОБА_2. випили горілки, після чого ОСОБА_1 запитав у нього, чи дійсно він мав близькі стосунки з його співмешканкою. ОСОБА_4. у відповідь заперечив. Після цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 ударив ОСОБА_2 у груди, чи було в нього щось у руках, він не бачив.
Згідно висновку експерта №287-М від 10.07.2006 р. у ОСОБА_2 виявлена колото-різана рана грудної клітини, проникаюча до її порожнини, гемопневмоторакс. Дане тілесне ушкодження могло утворитися 8 липня 2006 р. від дії якого-небудь ріжучого предмета типу ножа і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ст.299 ч.З КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, обмеживши їх дослідження допитом підсудного, потерпілої, свідка ОСОБА_4, оголошенням висновку судове-медичної експертизи і матеріалів справи, що стосуються цивільного позову та характеризують особу підсудного, роз'яснивши правові наслідки такого порядку Дослідження доказів.
Дослідивши обставини скоєння злочину, враховуючи те, в який спосіб підсудний наніс тілесне ушкодження, його локалізацію, суд приходить до висновку, що, наносячи удар ножем в життєво важливий орган, підсудний усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій -і допускав можливість настання смерті потерпілої. Скоюючи злочин, підсудний виконав усі необхідні для доведення злочину до кінця дії (наніс ножовий удар), проте смерть потерпілої від поранення не настала з незалежних від його волі причин. Надання ж допомоги потерпілій після вчинення злочину було направлене на усунення заподіяної шкоди.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст. 15, ч.І ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини.
Підсудний ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на особливо небезпечний злочин, не судимий, на його утриманні знаходиться троє малолітніх дітей співмешканки, за місцем проживання характеризується негативно, не працює, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії.
Як обставини, що пом'якшують покарання підсудному, відповідно до ч.І ст.66 КК України суд бере до уваги щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Також суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає обставинами, що пом'якшують покарання, повне визнання своєї вини, перебування на його утриманні трьох малолітніх дітей співмешканки, надання допомоги потерпілій після поранення.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи особу підсудного, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, пом'якшуючі покарання обставини, а також поведінку підсудного після скоєного, спрямовану на врятування життя потерпілої, суд приходить до висновку про можливість при призначенні підсудному покарання застосувати ст.69 КК України, тобто призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.
Цивільний позов прокурора в інтересах Доманівської центральної районної лікарні підлягає частковому задоволенню на суму 1481 грн. 37 коп., держмито стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.І ст.115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Доманівської центральної лікарні 1481 (одну тисячу чотириста вісімдесят одну) грн. 37 коп. та перерахувати їх на розрахунковий рахунок 354210021704 в УДК.Миколаївської області, МФО 826013.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 16 квітня 2007 p., зарахувавши в нього термін тримання в ІТТ-з 9 липня 2006 р. по 12 липня 2006 р.
Речовий доказ по справі - кухонний ніж, що зберігається в камері зберігання речових доказів прокуратури Доманівського району, знищити як такий, що не має цінності.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.