Справа № 2-289/11

                                                     РІШЕННЯ

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р.                                                                                           смт. Межова

          Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф., при секретарі Чупіковій В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про нарахування недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В:

          08 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про нарахування недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

В обґрунтування позову останній зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до  ст. 1 Закону  України № 2195 –IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2007-2009 роках щомісячна державна соціальна допомога йому не виплачувалась.

          Позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31.12.2009 року та з 01 січня 2010 року по теперішній час.

          В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність. На задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Межівському районі позов не визнав, надавши письмове заперечення.

          Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

          ОСОБА_1 –пенсіонер, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області, що підтверджується пенсійним посвідченням останнього.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

          Відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) підвищення пенсії в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

          Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено рішення № 6-рн/2007 відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону.

Конституційний Суд України зазначив, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»не можуть скасовувати чи змінювати обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.

Отже, з 09.07.2007 року відновлена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, отже на період до 09.07.2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»Конституційним Судом України не приймалось, тому вимоги позивача підлягають  задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Вказана норма конкретизована в ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де зазначено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, в у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є  управління Пенсійного фонду України в Межівському  районі Дніпропетровської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області належним відповідачем по даній справі.   

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати.   

           Вимоги позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.   

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ –учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

 Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Пунктом 8 Постанови № 530 було встановлено, що дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 гривні, з 1 жовтня - 49,8 гривні. Отже, підвищення до пенсії категорії дітей війни управлінням Пенсійного фонду України у 2008 році з 22 травня 2008 року нараховувалось у розмірі, передбаченому зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.    

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, пріоритетності законів над підзаконними актами, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

 Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги межі позовних вимог, суд вважає за необхідне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», за 2008 рік -  з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.   

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік»дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинено. Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діей війни».

Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 вересня 2010 року,  відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.   

            Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 109, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -   

В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області про нарахування недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»задовольнити повністю.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Межівському районі Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 вересня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Л. Ф. Літвінова